Поки садівники у так званій відпустці, стовбури яблунь та груш переживають справжнє випробування. Сонце починає пригрівати особливо активно, і хоча повітря залишається морозним, темна кора нагрівається дуже сильно. Від цього страждають і молоді, і старі дерева.
Якщо казати загально, то відбувається це так: активне сонце спричиняє передчасний сокорух у дереві, клітини прокидаються, а щойно сонце ховається – нічний мороз миттєво заморожує цю рідину. Вода всередині тканин розширюється і буквально розриває кору зсередини, залишаючи морозобоїни. Погодьтеся, сценарій розвитку подій не найкращий, мʼяко кажучи.
Саме тому побілка дерев у січні – це не про красу, а про елементарне виживання саду. Багато хто робить помилку, відкладаючи цю справу до Великодня, але у квітні побілка вже несе суто декоративну функцію. Головна мета білого кольору зараз – відбивати сонячне проміння, наче дзеркало. Коли стовбур білий, він не нагрівається вдень, тому клітини дерева продовжують спокійно спати до тепла.
Для цієї процедури треба обирати відносно тихий день, коли температура тримається хоча б близько нуля або невеликого плюса. Важливо, щоб розчин встиг просохнути на корі до того, як вдарять нічні заморозки. Якщо стовбур мокрий від снігу, або вкритий льодом, білити немає сенсу – суміш просто стече на землю.
Перед нанесенням розчину варто оглянути дерево: якщо десь відшарувалася стара кора, її треба обережно зняти деревʼяним шкребком, щоб не пошкодити живу тканину. Білити треба не тільки самий низ, а й підійматися вище, до основи скелетних гілок, адже розвилки – це найбільш вразливі місця.
Що ж стосується самого розчину, то взимку звичайне вапно може швидко змитися дощами чи мокрим снігом. Щоб не бігати з пензлем щотижня, до суміші краще додавати клейкі речовини, наприклад, трішки господарського мила або спеціальний садовий клей.