Саме в холодну пору закладається основа майбутнього врожаю, і те, що потрапить на сніг, навесні почне працювати на користь землі.
Узимку здається, що все завмерло, але ґрунт живе навіть під снігом. Я раджу не залишати його зовсім без поживи, адже ми щороку забираємо з нього урожай, і земля поступово виснажується. Зимове удобрення допомагає відновити сили ґрунту без поспіху і зайвого ризику. Коли сніг тане, талі води м’яко затягують поживні речовини вглиб, саме туди, де навесні формуватиметься коріння рослин.
Я раджу користуватися тим, що є під рукою. Органіка взимку працює особливо добре. Гній, перегній, компост, зола або курячий послід не шкодять землі в мороз, а навпаки, поступово віддають користь. Холод знімає різкість, нічого не горить і не псується. Навесні ґрунт швидше прогрівається, стає пухкішим і готовим до посадки.
Таке підживлення зручне ще й тим, що взимку на городі менше роботи. Я раджу використати цей час для підготовки наперед, не чекаючи весняної метушні. Земля отримує поживу спокійно, а навесні не доводиться поспіхом шукати добрива і втрачати дорогоцінні дні.
Важливо вносити підживлення в правильний момент, коли є стійкий сніговий покрив, але ще без сильних відлиг. Я раджу розкидати все рівномірно, невеликими порціями, без куп і грудок. Так поживні речовини не змиються і працюватимуть поступово.
Зимове підживлення – це не примха і не зайва робота. Я раджу ставитися до нього як до турботи про землю, яка віддячує не одразу, але щедро. Хто думає про ґрунт узимку, той навесні бачить результат, а восени збирає кращий урожай.