Ігноруючи боротьбу з попелицями ви допускаєте їх розмноження, адже кожна самка попелиці народжує кожні 2 тижні 150 особин.
Так, самі плоди попелиці не пошкоджують і навіщо тоді її винищувати? Попелиця харчується зеленою масою рослин, висмоктуючи з неї всі соки, приводячи до скручування листя та загибелі бутонів і бруньок, що надалі призводить до зниження врожайності. Через такі напади рослини стають слабшими і вже не можуть нормально перенести зиму та гинуть.
Також падає імунітет рослин та їх з легкістю вражають віруси та грибки. Якщо ви бачите на листі липкі цукрові виділення-це ознаки попелиці.
Попелиця виділяє зайвий сік під час своїх “бенкетів”, тим самим перекриваючи кисень рослинам. А цукрові відкладення-відмінний ґрунт для розвитку грибків. Попелиця не вибіркова в тому, де ж їй оселитися та живе там, де доведеться.
Але переваги все-таки є. Найчастіше її гніздечко можна помітити на плодових деревах, ягідних та декоративних чагарниках. Але найбільше попелиця любить троянди та гвоздики. Якщо ви помітили скручені листя, липкі гілки, неправильну форму пагонів та бутонів або ж велика кількість мурах – це явні ознаки попелиці і це питання потрібно швидше вирішувати.
Так-так,, мурахи є ознаками попелиці. Навіть не так. Мурахи явні рознощики попелиці. У них дуже тісні “взаємини” і мурахи роблять все заради поширення своїх друзів.
Тому якщо на ділянці багато мурах, їх теж доведеться “цькувати”. Боротися з попелицею можна розчинами та настоями.
Часниковий настій. Для приготування очистіть зубчики часнику, залийте холодною водою і настоюйте протягом трьох днів.
Важливо настоювати у закритому посуді. Або можна зробити таким чином. Натріть в склянку часник, залийте холодною водою і настоюйте декілька діб. Збільшити ефективність настою можна додаванням господарського мила. Далі перелити настій у пульверизатор і обприскувати листя, обов’язково з обох сторін.