Уявіть собі ситуацію: спека, город потребує поливу, а зі свердловини не вдається отримати ні краплі води. Знайома картина? Часто причиною стає банальне замулення фільтра та ґрунту навколо нього. Хоча перша думка — зателефонувати майстрам, впоратися з цією проблемою можна самотужки. Для цього потрібно використати метод гідроудару.
Звучить складно, але насправді все просто. Для початку знадобиться виготовити нехитрий інструмент — важку трубу. Важливо правильно підібрати діаметр: вона має вільно ходити в обсадній трубі свердловини, але без великого простору по боках. Один кінець труби треба наглухо заварити, а на іншому зробити надійні вушка для кріплення троса.
Тепер про сам процес. Спочатку залийте у свердловину трохи води — метри зо три. Вже на цьому етапі можна використати маленьку хитрість: додайте у воду ортофосфорної кислоти. Вона допомагає розщепити іржу та вапняні нарости, які часто йдуть у комплекті з мулом. Не переборщіть з концентрацією, бо свердловина має очиститись, а не розчинитись.
Далі починається найцікавіше, але найважче. Візьміть саморобний інструмент і починайте працювати ним, як велетенською товкачкою: різко опускайте у воду, підіймати, а потім знову опускайте. Звучить просто, але на цю роботу доведеться витратити чимало сил та декілька годин часу. Після цього свердловину заповнюють водою до верху і як слід промивають. Вода має піти каламутна. Це добрий знак, значить мул потроху вимивається.
Проте не варто чекати миттєвого дива. Якщо свердловина довго не працювала, одного разу може бути замало. Часом доводиться повторювати процедуру разів із десять, щоб вичистити всі злежані шари мулу. Між спробами краще робити перепочинок. Нехай вода заспокоїться, а ви наберетеся сил. Зазвичай вистачає 12-24 годин перерви.