Щоб абрикоси в’ялилися, а не сушилися. Були солодкі і хрумкі, а не м’які і з пліснявою: 5 тонкощів процесу

Але щоб отримати саме такий результат, важливо знати кілька простих, але критичних нюансів. Ось 5 тонкощів, які змінюють усе.

Правильний сорт – половина успіху

Не всі абрикоси однаково добре підходять для в’ялення. Обирайте щільні, ароматні, не перезрілі плоди. Ідеально, домашній солодкий сорт із невеликою кісточкою. М’якоть має бути щільна, а не водяниста.

Розрізаємо – але не до кінця

Абрикос розрізають уздовж, виймають кісточку, але половинки не повністю розділяють. Така форма краще тримає сік, а плоди рівномірно в’яляться й не пересихають по краях. Внутрішня частина повинна залишатися злегка соковитою.

Перші години на сонце, потім у тінь

Починаємо сушку під прямими променями сонця, але тільки на 3-4 години. Потім переносимо в напівтінь або під навіс. Сонце «запечатує» поверхню, але довге перебування на спеці прямий шлях до пересихання і втрати аромату.

Обов’язково провітрювання знизу

В’ялення – це не просто “висушити”, а поступово випарити вологу, тому абрикоси розкладають не на тарілках, а на сітках або дерев’яних решітках. Знизу має бути вільне повітря – так плоди не пріють і не пліснявіють.

Не поспішайте

Процес в’ялення займає 5-7 днів, а іноді й більше, тому не кладіть абрикоси в закриту тару раніше, ніж вони стануть злегка еластичними, але не м’якими. Добре в’ялений плід стискається, але не пускає сік і не липне до рук.

Додатковий лайфхак від редакції Добрих новин. За добу до початку в’ялення плоди можна потримати в солодкому сиропі або збризнути лимонним соком, тоді колір буде яскравішим, а цукру – більше, і головне – жодної плісняви.

Тож, тепер у вас не просто сушені абрикоси, а домашній делікатес – в’ялені абрикоси, які смакують і влітку, і взимку. І так, вони точно зникатимуть із банки швидше, ніж сушаться.