Бабусині “рецепти чистоти” з мого радянського дитинства: досі не зрівняються з жодною хімією

Коли ми згадуємо квартири наших бабусь, у пам’яті спливає не лише запах свіжих пиріжків, а й якась особлива, кришталева чистота. Тоді не було полиць, заставлених яскравими пластиковими пляшками з агресивною хімією, а про миючі пилососи ніхто й не чув. Проте паркет блищав, на дзеркалах не було жодної цятки, а повітря пахло свіжістю.

Редакція сайту Добрі новини дізналася про всі “бородаті” лайфхаки, які здатні підтримувати вашу оселю в чистоті без витрат на спеціальні засоби. І одним із найбільш популярних раніше засобів, був домашній цитрусовий оцет. Рецепт передавали з вуст в уста: треба взяти шкірки від трьох великих лимонів, щільно скласти їх у скляну банку й залити звичайним столовим оцтом.

Це мало настоюватися у темному місці рівно два тижні. Потім розчин проціджували і використовували для прибирання буквально всього: від заляпаної плити на кухні до меблів та вікон. Лимонний оцет не залишав розводів, знищував мікроби й дарував оселі тонкий аромат свіжості, від якого не дерло в горлі.

Замість пилососів використовували вологе прибирання “по-розумному”. Щоб почистити килим, взимку його виносили на чистий сніг – це був цілий ритуал. Сніг вибивав увесь пил, освіжав кольори й убивав пилових кліщів морозом. А влітку господарки використовували звичайну вологу тирсу або навіть випиту чайну заварку: її розсипали по килиму, вона збирала на себе весь дрібний бруд, після чого її просто змітали віником.

Окремим пунктом йшла боротьба за блиск скла та дзеркал. Ніяких паперових рушників тоді не було, тому в хід йшли старі газети. Скло спочатку протирали водою з додаванням синьки або нашатирного спирту, а потім добряче натирали зімʼятим газетним папером. Скло блищало так, що сучасні господині позаздрили б.