Спатифілум цвістиме пишно і не хворітиме: 7 “заповідей” для здорового розвитку вашого “жіночого щастя”

Почнемо з основного – температура для спатифілума завжди повинна бути в межах 20-27 градусів, бо саме у цій зоні пагони тягнуться догори, а бутони закладаються один за одним. Якщо позначка на термометрі перевалює за 27 градусів, то рослина засинає і ні про яке цвітіння не може йти і мови. А якщо температура опускається нижче 20, то рослина взагалі може зачахнути остаточно.

Світловий день повинен тривати десь 10-14 годин, інакше бутони не зʼявляться. Темнолисті сорти терплять тінь, тому чудово стоять десь у куточку кімнати під лампою. Звичайні ж сорти люблять розсіяне світло, без агресивних сонячних променів.

Повітря повинно бути вологим, адже це властиво для батьківщини цієї ліани. Тож квітникарі радять постійно обприскувати листя. Також не зайвим буде поставити біля вазону мисочку з водою. Взимку, якщо вдома тепло, процедуру можна продовжувати, а при 16 чи нижче градусів краще не обприскувати рослину.

А от щодо поливу – тут все просто. Поливати рослину потрібно рясно й доволі часто, але не влаштовуйте у горщику болото. Ґрунт завжди має бути вологим, але не мокрим. Воду беріть для цього кімнатної температури, відстояну. Коли рослина переходить в “економний режим”, поливи потрібно зменшити.

Підживлення робимо тільки після зими, бо взимку рослині воно не потрібне. Буквально пару разів на початку весни можна підживити азотом, щоб спатифілум обріс листям. Потім можна підключити фосфор і калій кожні два тижні для потужної бутонізації.

Також варти памʼятати про правильну обрізку. Квітникарі рекомендують обрізати усе жовте та сухе листя, сухі квітконоси. Зрізайте прямо біля основи, щоб звільнити місце для нових листочків і квітів.

Пересаджувати щороку немає потреби. Молоді рослини потребують однієї пересадки раз на рік-півтора, а дорослі – кожні два-три роки, чи рідше. Бажаємо успіхів у вирощуванні!