Ця ковбаса не підійде для “Олів’є”: шукаю на етикетці 1 фразу, й одразу розумію – це сміття, а не докторська

Напередодні святкових свят попит на варену ковбасу збільшується, бо розпочинається сезон “зимових” салатів, головним інгредієнтом яких часто і є ця ковбаска. Та обрати якісну, смачну і найменш шкідливу для здоровʼя – ще той квест, який під силу не кожній господині. Часто ми керуємося правилом: чим дорожче – тим краще. Але високий цінник не завжди гарантує, що всередині справді мʼясо.

Під час походу в магазин і вибору ковбаси, першим ділом дивіться на склад і шукайте там підступну абревіатуру ММО. Якщо бачите у складі “мʼясо механічного обвалювання” – не обирайте таку ковбасу. За цією назвою ховається зовсім не філе і не вирізка, а перемелені в кашу кістки, хрящі, шкіра та жир. Особливо це стосується курятини, бо вона швидше псується.

Якщо в ковбасі другого сорту такої сировини багато, то в справжній “лікарській” її взагалі не повинно бути. Окрім ММО, варто звертати увагу на зовнішній вигляд зрізу. Хороша варенка має бути однорідною і мати ніжний колір. Якщо ж ви помітили незрозумілу пористість, якісь білі крупинки чи підозрілі вкраплення – це означає, що виробник зекономив на мʼясі і додав купу усього зайвого і дешевшого у ковбасу.

Також можна влаштувати перевірку ковбаси прямо на кухні. Все, що треба зробити – капнути трохи йоду на свіжий зріз ковбаси та почекати хвилину. Якщо пляма стала коричневою – все гаразд, мʼясо там є. Але якщо йод різко потемнішав або став темно-синім чи фіолетовим – значить, у виробі крохмалю більше, ніж мʼяса. Крохмаль – дешевий заггущувач. Він не шкідливий, але його має бути зовсім трохи, але аж ніяк не половина ваги ковбаси.

Тож, аби не годувати родину перемеленими кістками, вчіться читати дрібний шрифт на звороті. Не ведіться на акції, де ковбаса коштує дешевше, ніж кілограм сирого мʼяса – див не буває. Обирайте перевірених виробників, уважно вивчайте склад і задавайте питання продавцям.