Я довго рахувала витрати, а потім знайшла метод 3 систем: дійсно дозволяє годувати курей за 0 гривень

Земля, трава й дрібне життя під ногами здатні скласти замкнену систему, де ресурси не купують, а відновлюють. Метод трьох систем працює саме так — без складних схем і зайвих витрат.

Перша система: зелений корм

Зелень — основа природного раціону курей. Навесні та влітку подвір’я саме виробляє корм: трава, бур’яни, листя овочів, стебла після збору врожаю. Конюшина, люцерна, кропива, подорожник — усе це поживне й доступне.

Зелений корм не лише насичує, а й підтримує активність птиці. Його дають свіжим або злегка підсушеним, дозволяючи курям самостійно вибирати потрібне. В результаті зменшується потреба в зерні, а яйця мають щільніший жовток і насичений колір.

Друга система: вермикомпост

Вермикомпост — це міст між кухнею, городом і курником. Харчові рештки рослинного походження перетворюються на поживний субстрат за участю дощових черв’яків.

Отриманий компост використовують двома способами: як добриво для грядок і як джерело білка для курей. Черв’яки — природна їжа птиці, яку вона сприймає інстинктивно. Така система працює циклічно: відходи стають ресурсом, а ґрунт — родючішим.

Третя система: личинки комах

Личинки — ще один безплатний і цінний елемент раціону. Їх легко отримати з органічних залишків: у компості, старих пнях, купах трави. За бажання можна організувати окреме місце для розведення — без складних умов і витрат.

Личинки багаті на білок і жири, тому особливо корисні в періоди активної кладки. Кури знаходять їх самі або отримують разом із компостом, не потребуючи додаткових добавок.

Підсумок

Отже, 3 системи працюють разом, підсилюючи одна одну. Зелений корм забезпечує щоденне насичення, вермикомпост замикає цикл органіки, а личинки компенсують потребу в поживних речовинах. В результаті годування курей перестає бути статтею витрат і стає частиною живої, самодостатньої екосистеми, де кожен елемент відіграє свою роль.