Сусіди збігаються, як я готую сало на шампурах по-українськи: димне та карамельне грає на язиці, як музика

Щось, що пахне не просто димом, а домом, бо шашличне сало — не просто закуска. Це данина традиції, мудрості предків-козаків і мистецтву готувати просто, але з душею. І якщо м’ясо ще треба вміти вгадати, сало — завжди вірний вибір для тих, хто любить смак життя.

Приготування

Для цієї страви обирають свіжу, м’яку підчеревину з доволі значними прожилками м’яса. Вона має бути товстою, щоби не втратити соковитість, але й не надто жирною. Тут баланс є важливим.

Перш за все потрібно розрізати сало товстими скибками, приблизно 5-6 см завтовшки, а тоді зробити глибокі надрізи з обох боків кожного шматка. У кожен з них покладіть: горошинки запашного та духмяного перцю, сіль — на смак, краще великого помелу, свіжий молоденький зелений часник, подрібнений або порізаний пластинками, пару стебел свіжої петрушки, нарваної руками для більшого аромату.

Скибки потрібно після того нанизати на шампури, не надто щільно, аби дати простір спеціям і пару. Далі кожен шампур ретельно загортається у кілька шарів фольги так, щоб жодна крапля соку не втекла.

Тепер залишається покласти фольговані шампури на решітку мангала. Вогонь — лагідний й такий, що тліє, не агресивний. Томити доведеться близько 30 хвилин, перевертаючи час від часу.

І ось — фінальний штрих. Змішайте у мисці натуральний мед (1–2 ложки), паприку (для кольору й легкого димного смаку), буряковий хрін (обов’язково для яскравого акценту). І після того, як знімете фольгу, треба щедро обмазати кожен шматок цією сумішшю й знову    обсмажити сало (вже без фольги 3–5 хвилин, до появи карамельної скоринки). Важливо слідкувати, щоб не згоріло.

Подається таке сало гарячим, просто зі шпажки, або з житнім хлібом, огірочками чи квашеними овочами. І не треба слів. Треба лиш спробувати.