Морква “не терпить” гною і тіні: 6 помилок, які крадуть солодкий врожай прямо з-під носа

Помилки на будь-якому з цих етапів можуть суттєво знизити як кількість, так і якість врожаю.

Морква має певні вимоги до умов вирощування, і дотримання цих рекомендацій допоможе отримати багатий урожай. Найкраще вона росте на легких ґрунтах: супіщаних, суглинкових або торф’яних, із нейтральною реакцією ґрунтового середовища (pH 6,3–7,5). Важливо обирати відкриті сонячні місця або ділянки з легким затіненням.

Ґрунт для моркви готують з осені. При перекопуванні вносять органічні добрива, такі як компост або перегній (4–6 кг на 1 м²). Свіжий гній використовувати не рекомендується, оскільки він спричиняє неправильне формування коренеплодів. Восени також вносять фосфорні та калійні добрива: суперфосфат і сульфат калію (по 15 г на 1 м²). Якщо ґрунт має підвищену кислотність, додають вапно або доломітове борошно, проте в такому разі фосфорні добрива краще вносити навесні.

Навесні додають азотні добрива (5 г карбаміду на 1 м²) та, за потреби, магній, що покращує лежкість коренеплодів. Добрива загортають у ґрунт шляхом розпушування або перекопування на глибину однієї третини багнета лопати. Якщо навесні вносять фосфорні добрива, перекопування проводять глибше.

Морква є холодостійкою культурою. Її сходи витримують заморозки до -2…-3°C, а дорослі рослини – до -6…-7°C. Завдяки цьому насіння можна висівати в найраніші терміни, а також під зиму. Сіють моркву у вологий ґрунт із міжряддями 30–35 см. Глибина загортання насіння – 1,5–2 см, а відстань між насінинами – приблизно 1 см. Бажаємо успіхів на грядках та щедрого врожаю!