Підслухала на ринку розмову агрономів – тепер знаю 4 секрети вирощування лаванди і милуюся “килимом” у дворі

Агрономи вважають, що для розмноження лаванди найкраще підходять молоді пагони поточного року. Вони вже встигли трохи зміцніти і вкритися легкою кіркою, але ще залишаються гнучкими і сповненими сил. Саме такі гілочки рідше хворіють і швидше утворюють корені. Живці нарізають довжиною приблизно до 10 сантиметрів, залишаючи зверху кілька листочків. Нижню частину очищають від зелені – це стимулює утворення кореневої системи.

Ґрунт для вкорінення обовʼязково має бути легким. Ідеальним варіантом вважається суміш піску й торфу. У підготовлену землю живці потрібно заглибити на третину довжини, злегка ущільнюючи навколо них ґрунт, щоб утримати вологу і забезпечити кращий контакт із землею. Важливо обрати місце з розсіяним світлом – пряме сонце може знищити ніжні паростки ще на початку росту.

Поливати живці слід помірно, не допускаючи застою води. Перші корінці зазвичай зʼявляються через два-три тижні, але поспішати з пересадкою не варто. Для формування міцної кореневої системи знадобиться щонайменше три-чотири місяці. Щоб прискорити процес, садівники часто накривають живці плівкою, створюючи імітацію теплиці.

Коли живці достатньо зміцніють, їх потрібно пересадити на постійне місце – навесні або ранньої осені. Лаванда полюбляє сонячні ділянки з нейтральним ґрунтом. У перший рік після висаджування молоді кущі потребують регулярного поливу, а вже з другого сезону стають стійкими до посухи і майже не потребуватимуть вашого догляду.

Перші ароматні суцвіття можна буде побачити вже через рік після укорінення. З кожним сезоном кущ буде набирати “обертів” в обʼємі, перетворюючись на розкішну кулю, вкриту квіточками. Якщо живцювати лаванду регулярно, за короткий час можна створити справжню ароматну плантацію. Бажаємо успіхів у вирощуванні!