Після дощу я брала сапку і йшла на грядки, як на побачення: виявилося, що це була головна помилка сезону

Ви, мабуть, помічали, що коли земля надто волога, будь-яке втручання — сапою, лопатою чи навіть власними ногами — призводить до ущільнення нижнього шару. Верхній розпушується, а під ним утворюється щільна кірка. А це, як ви розумієте, порушує аерацію, знижує проникнення кисню до коріння та ускладнює ріст рослин.

До того ж у вологому ґрунті після дощу активно працюють корисні мікроорганізми. Зрозуміло, що розпушування в цей момент руйнує їхній життєвий простір. Особливо чутливі до механічного втручання грибкові колонії, які формують симбіоз із корінням і допомагають рослинам отримувати поживні речовини. Знищення цієї невидимої армії — це втрата природної підтримки.

Після дощу, як всі ми знаємо, підвищується вологість у приземному шарі. Якщо у цей період розпушувати ґрунт, особливо у загущених посадках, це сприяє поширенню спор грибків та бактеріальних інфекцій. Пошкоджені корені або стебла стають “воротами” для зараження. Найчастіше це призводить до кореневих гнилій, фузаріозу або сірої плісняви.

Витоптування замість догляду

Справді, працюючи на сирій ділянці, городник часто пересувається по грядках. Внаслідок цього відбувається витоптування ґрунту, особливо у міжряддях. Це ще більше порушує його структуру, унеможливлює природне всмоктування води, що згодом провокує застій вологи та загнивання коріння.

І що ж знавці радять робити? Ну, по-перше, замість розпушування, після дощу варто дочекатися, поки ґрунт підсохне.

Тоді можна обережно пройтися міжряддями, не порушуючи структури землі. По-друге, для збереження вологи й підтримки пухкості доцільно використовувати мульчування: солома, трава, тирса або спеціальні агротканини створюють захисний шар, який не дає землі зсохнутись і тріскатись.

Отже, розпушування — інструмент корисний, але тільки вчасно. Після дощу краще дати землі відпочити, не поспішати з інструментами й дозволити природі самій відновити баланс.