Уже 3 сезони саджу огірки в конкретній зоні на городі: і вони не гірчать, як у половини сусідів

Ніщо так не засмучує городника, як зірваний з грядки теплий від сонця огірок, який гірчить, немов у дьогті вимочений. Таке й справді часто буває, і справа не в сорті чи неправильному підживленні, а в неправильному місці для вирощування рослини. Якщо ви не думали заздалегідь, як місце вирощування може вплинути на смак огірків – ви можете вскочити у халепу.

Огіркам дуже багато сонця не потрібно, як, наприклад, помідорам. Ідеальною ділянкою для зелененьких стане та, де є легка тінь від кукурудзи, соняшників або молодих дерев. Прямі промені палаючого сонця призводять до того, що рослина починає виробляти кукурбітацин – та сама речовина, що і дає неприємну гіркоту. Особливо це помітно на сортах із тонкою шкіркою.

Вода для поливу теж має значення. Крижана з колодязя – справжнісінький стрес для коріння. Краще набрати воду в бочку зранку, щоб до вечора вона добре нагрілася на сонці. У спекотні дні поливати треба не лише під корінь, а й обприскувати листя, але тільки вранці, щоб до ночі воно встигло просохнути.

Пересихання ґрунту – головний ворог смачних огірків. Коли земля пересохла, рослина миттєво реагує – плоди починають гірчити. Тому в спекотні та сухі періоди варто поливати грядки кожні 2-3 дні, а краще взагалі замульчувати грядки скошеною травою і не ламати собі голову. Мульча і вологу збереже, і від перегріву коріння захистить!

Прохолодні ночі – ще одна причина гіркоти, хоч і звучить це дивно. Якщо денна й нічна температура різняться більш ніж на 10 градусів, варто вкрити грядки агроволокном. Воно створить буферну зону і згладить перепади. Ось така хитрість від тих, хто має справу з вирощуванням огірків уже не перший рік поспіль.

З добривами теж треба знати міру. Переборщили з азотом – отримаєте буйну зелену масу і гіркі плоди. 2-3 підгодівлі за сезон золою (стакан на відро води) – саме те, що треба. Особливо добре це працює на кислих ґрунтах.