Критерії для визначення строків для часнику – у цьому році через погоду вони дещо інші: підкорегуйте графік

Цьогорічне літо — як запальний танок без музики. Дощі налетіли в червні, спека та вітер – у липні. Усі звичні строки — догори дриґом. Та найбільше ця розбіжність з календарем зачепила часник.

Його пожовкле листя, здавалось би, натякає на стиглість. Та варто взяти до рук лопату — і замість пружної голівки з гучною “лускою” — щось білувато-м’яке, ще не сформоване. Щоб не втратити врожай, доводиться читати між рядків — точніше, між зубчиків.

Жовте листя — не завжди сигнал до копання

Часник і справді починає жовтіти, коли наближається його строк дозрівання. Але цьогоріч погода провокує “помилкове” старіння: листя може втратити колір і засохнути передчасно. А ось сама голівка при цьому ще не готова до викопування. І все ж таки, коли верхні 3 листочки посохли, а решта — ще тримаються, значить, голівка наближається до стиглості. А от якщо всі листки зникли, це вже запізно: часник почне розпадатися просто в землі.

Стрілки

Якщо залишили на рослині стрілки — це чудовий “індикатор” на думку досвідчених городників. Дозрілий часник видає себе стрілками, які випрямились та починають розтріскуватись — це ознака, що часнику вже “досить сидіти”.

Голівка: що побачити на розрізі

Є й такий орієнтир — розріз. Візьміть одну середньостатистичну (або слабеньку) рослину, викопайте, розріжте голівку. Якщо між зубцями чітко видно прожилки від луски, а самі зубці відокремлюються один від одного — урожай сформувався.

Думка не по одному кущику

Щоб ухвалити рішення — не варто копати всіх підряд. Виберіть кілька типових представників на грядці: одна сильна рослина, одна слабка, одна середня. Якщо в більшості з них ознаки зрілості збігаються — дійте. Якщо ще надто “молочні” — зачекайте кілька днів.