Кущ росте, як на дріжджах, а плодів – кіт наплакав? 2 дії – і томати знову “згадують”, навіщо вони ростуть

Погода сьогодні не найкраща – за вікном гроза, але ми спробуємо не звертати на це увагу та поділитись важливою інформацією для городників. Поговоримо про одну поширену проблему – жирування томатів. Це коли рослини замість того, щоб формувати плоди, активно нарощують зелену масу: великі листки, товсті стебла, але майже не плодоносять.

Городники часто звертають увагу на те, що при однакових умовах вирощування різні сорти томатів поводяться по-різному. Наприклад, при однакових підживленнях одні рослини ростуть збалансовано, з нормальними листками, міцним стеблом і вже зав’язують плоди, а інші починають “жирувати”. Такі томати мають надмірно великі листки, дуже товстий стебель, а верхівки часто скручені в спіраль.

У чому небезпека такого стану? У тому, що рослина “забуває” про своє головне завдання – утворити плоди й дати насіння. Вона продовжує активно рости, але плодів або дуже мало, або вони дрібні й недорозвинені. Це суттєво знижує врожайність.

У листках, як у головних органах накопичення, утворюється органічна речовина завдяки фотосинтезу. У нормі вона має надходити у плоди, де формуються насіння. Але коли рослина “жирує”, вона не хоче “ділитися” цим запасом – бо відчуває надлишок комфорту, а не потребу в розмноженні. І поки вегетативна маса росте, плоди залишаються на другому плані.

Що ж радять робити досвідчені городники, аби зупинити цей процес?

Перш за все, рекомендують ввести рослину у легкий стресовий стан. Один із способів – періодичне сильне підсушування ґрунту. Не варто бігти з лійкою, щойно ґрунт трохи підсох. Навпаки – потрібно дочекатись, коли листя почне трохи в’янути. Тоді поливають. Повторивши такий цикл 2–3 рази, можна “нагадати” рослині про її основну функцію – утворення плодів.

Другий важливий крок – повністю виключити азотні підживлення. Надлишок азоту – одна з головних причин жирування. Замість цього варто застосовувати калійні або фосфорно-калійні добрива. Наприклад, добре себе зарекомендував сульфат калію (він же сірчанокислий калій) у пропорції 20–25 грамів на 10 літрів води.

Якщо сульфату калію немає, можна використати монофосфат калію – він також не містить азоту, зате має калій і фосфор. Це гарне рішення для рослин, які втратили баланс у розвитку. Дозування таке саме – приблизно 20 грамів на 10 літрів води. Якщо є ваги – добре. Якщо ні – орієнтуйтесь на столову ложку з гіркою.

Після такого підживлення варто поспостерігати за рослинами. Якщо через тиждень листя не перестає скручуватись, підживлення можна повторити. І весь цей тиждень, за можливості, не поливайте рослини без потреби. Тільки тоді, коли листя починає втрачати тургор (опускається).

Завдяки двом простим агротехнічним заходам – чергуванню сухих періодів і поливів, а також підживлення калійними добривами – можна зупинити жирування, допомогти рослині переключитись на утворення плодів і в результаті отримати більший та якісніший урожай.