Роблю обрізку черешні тільки за “схемою” свого 89-річного дідуся – закладаю рекордний врожай вже зараз

Щоб обрізати дерева в саду, потрібно знати певну “базу”. Просто відрізати гілки навмання – справа марна. Неправильні рухи можуть призвести до того, що врожаю буде менше, а що гірше – дерево може й зовсім пропасти. Як зробити усе швидко, правильно, а головне, щоб це дало ефект – читайте далі.

Для початку перевірте свій інструмент. Без чистого секатора справу можна й не починати. Інструмент має бути гострим й чистим. Якщо ж на лезі є бруд чи сліди від минулої обрізки – це завжди ризик заразити дерево. Краще витратити хвилину на обробку спиртом, аніж потім боротися з хворобами.

Влітку треба обрізати все, що заважає дереву вільно “дихати”: гілки, які ростуть всередину крони, переплітаються між собою або труться одна об одну. Такі гілки лише додають проблем, бо кидають тінь і створюють ефект парника, а в підсумку маємо ідеальне місце для грибка.

Не можна забувати й про так звані “вовчки” – це вертикальні, дуже сильні, але безплідні пагони. Вони ростуть швидко й стрімко, витягують на себе дуже багато сил дерева, але жодної користі з них немає. Їх краще одразу видаляти, поки вони не встигли загустити крону.

Якщо бачите старі, сухі гілки, на яких навіть жодної ягідки не було, то сміливо обрізайте їх до здорової деревини або “на кільце”. Таким чином дерево буде давати свої сили та поживні речовини молодим пагонам, які дать врожай. Зрізи великих гілок робіть обережно, краще у кілька етапів, щоб не здерти кору.

Не забуваємо про обробку після обрізки. Садовий вар або спеціальні пасти закривають рани, не даючи дереву втрачати вологу й вберігаючи його від інфекцій. Особливо це важливо після зрізання товстих гілок.

Великі гілки можна обрізати за схемою трьох надрізів: спочатку підпилюємо знизу, потім зверху, а потім вже повністю. Тоді буде менше ризиків, що ви пошкодите кору. Користуйтеся!