Після серпневої пересадки флокси “розкочують кущі”, а півонії стартують, ніби їх хтось підживив зсередини

Однією з таких рослин є астильба – її зручно розмножувати поділом кореневища. Найкраще це робити після завершення цвітіння – з серпня по жовтень, встигнувши до настання холодів. Ділять і висаджують рослину на помірній відстані, залишаючи простір для розвитку. У північних регіонах процедуру часто переносять на весну, до початку цвітіння.

Білоцвітник – це цибулинна рослина, яку також можна розмножити насінням. Насіння висівають одразу після достигання – зазвичай у липні-серпні. Його заглиблюють у ґрунт приблизно на сантиметр. Іноді грядку вкривають плівкою, щоб пришвидшити проростання, хоча сходи можуть з’явитися нерівномірно – деякі лише навесні. Перші квіти у вирощених з насіння білоцвітників з’являються на третій-четвертий рік.

Наприкінці серпня та у вересні настає час посадки цибулин гіацинтів. Їх заглиблюють на 15 см, залишаючи між рослинами проміжки по 12 см. Іспанську проліску (гіацинтоїдес) зазвичай не розмножують насінням, але господині іноді пробують і такий спосіб. Насіння збирають одразу після достигання, у липні-серпні, і заглиблюють на 1,5–2 см.

Ірис також рекомендують ділити після завершення цвітіння – це зазвичай відбувається в липні-вересні. Нові рослини висаджують у лунки глибиною до 15 см, залишаючи між ними достатній простір.

Лілії, які прикрашають квітники розкішними суцвіттями, висаджують із серпня до жовтня. Глибина посадки залежить від розміру цибулини і може становити від 7 до 15 см. Відстань між лунками – приблизно 15–30 см.

Мерендеру, яка відцвітає в липні, можна висівати одразу після збирання насіння. Насіння заглиблюють на 1 см, а цибулини – на 5–8 см, залишаючи між ними відстань близько 8–10 см.

Морозник, один із перших квітів весни, утворює насіння в липні-серпні. Його висівають одразу після збору, не чекаючи зберігання. А поділом кущів займаються пізніше – у вересні-жовтні.

Мускарі, або мишачий гіацинт, часто висаджують цибулинами восени. Але насіння теж можна висіяти – у липні чи серпні. Його заглиблюють на глибину до 1,5 см.

У серпні також висаджують нарциси. Лунки роблять на глибину, що дорівнює трьом висотам цибулини. Нарциси встигають прижитися до осінніх заморозків і зацвітають навесні.

Незабудку висівають одразу після достигання насіння, присипаючи тонким шаром землі. Насіння проростає після природної стратифікації – навесні наступного року.