Аконіт або борець. Насіння аконіту рекомендується сіяти одразу після збору під зиму, обираючи для цього затінені ділянки з вологим ґрунтом. Однак потрібно врахувати, що схожість насіння досить тривала через недорозвинений зародок.
Сходи можуть з’явитися лише через рік, коли насіння повністю дозріє. При вирощуванні аконіту насінням квітнення настає лише на третій чи четвертий рік. Насіння сіють розсипом, злегка притискаючи дошкою, а грядки присипають перепрілим торфом або гноєм.
Аконіт найкраще росте у слабокислих, водопроникних супіщаних або багатих суглинних ґрунтах. Надлишок вологи може викликати захворювання, тому в чорнозем або глинистий ґрунт додають торф, тирсу чи пісок для покращення дренажу.
Аквілегія. Осінній посів для аквілегії є найкращим вибором, оскільки насіння обов’язково має пройти стратифікацію у холодних умовах. Рослина не любить пересадок, тому висівати її краще одразу на постійне місце. Аквілегія віддає перевагу півтіні та пухким, багатим на гумус ґрунтам. Насіння дуже дрібне, тому заглиблювати його не варто — достатньо лише трохи присипати землею. Грядку з посівами обов’язково вкривають мульчею.
Арабіс. Його насіння висівають безпосередньо в ґрунт під зиму, заглиблюючи не більше ніж на пів сантиметра. Можна сіяти як на постійне місце, так і в розсадник.
Айстра альпійська. Айстру можна сіяти під зиму або навесні. Осінній посів кращий, адже стратифікація в природних умовах сприяє кращій схожості. Насіння дрібне, тому його зручно сіяти в ящики чи контейнери, які потім прикопують у ґрунт. Для вирощування айстри вибирають сонячні ділянки або півтінь. Грядку формують на підвищенні, адже рослина погано росте у сирих місцях. Посіви присипають тонким шаром перегною та мульчують.
Бадан. Вирощування бадану з насіння є складним процесом. Для проростання насіння потребує холодної стратифікації. Його висівають у ящики з пухким ґрунтом на глибину пів сантиметра, а самі ящики залишають на зиму на вулиці під снігом. Навесні їх заносять у приміщення з температурою 18–19 °C. Насіння проростає за місяць, після чого сходи потребують ретельного догляду.
Гайлардія. Насіння гайлардії можна висівати як навесні, так і під зиму. Посіви під зиму сходять навесні дружніше. Рослина світлолюбна, тому її висівають на сонячних ділянках із легким, добре дренованим ґрунтом.
Гіпсофіла. Ця рослина погано переносить пересадки, тому її сіють одразу на постійне місце. Гіпсофіла з роками сильно розростається, тому її розміщують досить рідко — 2–3 рослини на квадратний метр. Вона любить відкриті, сонячні ділянки з пухкими супіщаними ґрунтами.
Гейхера. Насіння гейхери швидко втрачає схожість, тому його слід висівати одразу після збору. Посіви потребують ретельного догляду через дрібний розмір насіння.
Тирлич. Для тирличу обов’язкова тривала стратифікація. Насіння висівають у ящики з пухким ґрунтом, які прикопують у землю.
Дельфініум. Для багаторічного дельфініуму важливе свіжозібране насіння та холодна стратифікація. Найкраще висівати його під зиму.
Клематиси. Насіння різних видів клематисів має різний розмір і строки проростання. Великі насіння заглиблюють на 2 сантиметри, середні — на 1 сантиметр. У регіонах із нестабільним кліматом клематиси краще висівати в розсаднику, щоб захистити рослини від вимерзання.
Дзвіночок карпатський. Його насіння висівають під зиму на освітлених ділянках із добре дренованим ґрунтом.
Лаванда. Ця рослина потребує холодної стратифікації. Найкраще її сіяти під зиму, обираючи сонячні ділянки з пухким і родючим ґрунтом.
Ліхніс. При сівбі під зиму ліхніс виростає міцним і здоровим.
Люпин. Насіння люпину, висіяне під зиму, дає дружні сходи.
Примула. Ця рослина вимагає стратифікації. Насіння примули сіють поверхнево у ящики з пухким і добре дренованим ґрунтом.
Седум. Седум висівають восени, щоб насіння пройшло природну стратифікацію. Навесні сходять лише найсильніші рослини.
Підготовка насіння до посіву під зиму допомагає квітам пройти природну стратифікацію, що значно покращує їхню схожість та стійкість.