
Городники розповіли, що зробити з компостом взимку, щоб він не замерз
Осінь щедро сипле листям і городніми рештками, які відправляються на компост, але саме в цей час багато хто помічає: купа перестає грітися, процес розкладання сповільнюється, і замість пухкого добрива маємо лише суміш сухих чи підгнилих відходів. Насправді все пояснюється просто: у холодний сезон мікроорганізмам не вистачає “їжі” для роботи.
Насправді компостування — це справжній живий механізм, у якому головну роль відіграють бактерії. Вони переробляють органіку, створюючи тепло і поживну масу. Але для цього їм потрібно два складники: азот (зелені рослини, трава, свіжі рештки) та вуглець (суха солома, листя, тирса). Влітку, зрозуміло, баланс зберігається, бо є і зелені, і сухі матеріали. А от восени ситуація змінюється — зелені маси стає обмаль, і тому процес ніби “застигає”.
Втім, вихід знайшовся простий і доступний: карбамід (сечовина). Достатньо посипати кожен шар органіки в компостній купі однією столовою ложкою цієї речовини — і мікроорганізми знову отримують азот, якого їм так бракувало. Волога й тепло у поєднанні з підживленням запускають процес, і купа знову починає працювати, “горіти” та виділяти тепло.
Їх можна нарахувати декілька. І перше — прискорення розкладання. Тобто замість того, щоб чекати рік, уже за кілька місяців можна отримати готовий, пухкий компост. Друге — знищення патогенів і насіння бур’янів. Річ у тому, що через активне тепло більшість небажаних мікроорганізмів гине. Далі — збереження цінних речовин, адже карбамід допомагає втримати азот у компості, який зазвичай випаровується під час довгого зберігання. Ну і, звісно, економія добрив, бо весною з купи дістанеться готове органічне підживлення, яке замінить дорогі препарати.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень