Кабачки тримаю у ящику з соломою, баклажани пересипаю золою – і обидва врожаї свіжі, як з грядки

Багато господинь скаржаться, що вже через місяць після збирання овочі починають гнити, шкірка зморщується, а м’якоть втрачає смак. Найчастіше причина не в самому місці зберігання, а в неправильному зборі врожаю.

Почнемо з кабачків. Поширена помилка – чекати, доки плід виросте надто великим. Перерослі кабачки втрачають смак і значно гірше зберігаються. У них груба шкірка й великі насінини, через що овоч швидше псується зсередини. Для зберігання обирають кабачки середньої стиглості: шкірка вже трохи затверділа, але плід ще не перезрів. Оптимальний розмір – близько 20–25 см завдовжки та вагою до кілограма. Саме такі кабачки можуть пролежати кілька місяців без втрат.

З баклажанами ситуація схожа, але є свої нюанси. Їх не можна доводити до повної біологічної зрілості, коли шкірка тьмяніє, а насіння твердіє. У цей час плід швидко втрачає вологу й смак. Для зберігання підходять баклажани у фазі технічної стиглості, коли вони блискучі, пружні, рівномірного кольору. Легко натисніть на плід пальцем: якщо вм’ятина швидко зникає, значить, овоч зібраний вчасно.

Дуже важливо правильно зрізати плоди. І кабачки, і баклажани не виривають і не викручують, інакше легко пошкодити шкірку. Використовують лише гострий ніж або секатор. Кабачки зрізають із плодоніжкою завдовжки 4–5 см, а у баклажанів залишають ще й частину чашолистка, який додатково захищає верхівку плода.

Ще одна поширена помилка – миття овочів перед зберіганням. Вода проникає у мікротріщини й запускає розвиток грибків. Тому плоди не миють, а лише обережно протирають сухою тканиною або щіткою, змахуючи землю. В хранилище повинні потрапляти тільки абсолютно здорові, тверді плоди без найменших пошкоджень. Навіть невелика тріщина чи плямочка плісняви – це сигнал до негайної переробки, а не до зберігання.

Краще збирати овочі вдень, коли висохла роса. Після зрізання їх залишають під навісом на 2–3 години, щоб шкірка підсохла, а дрібні ушкодження підтягнулися природним чином. Затягувати зі збором і чекати заморозків не можна: навіть невеликий холод пошкоджує тканини, і тоді плід швидко зіпсується.

Оптимальна температура зберігання кабачків – від +4 до +8°, вологість – близько 80–85%. При такій прохолоді вони залишаються пружними й соковитими. Баклажани більш примхливі: вони люблять температуру від +6 до +10° і вологість близько 85%. Якщо повітря сухе, вони дуже швидко в’януть, а при надлишку вологи починають гнити.

Найкраще місце для зберігання – сухий підвал або погріб із вентиляцією. Якщо його немає, підійде засклений балкон чи лоджія, але потрібно стежити, щоб температура не падала нижче нуля. У квартирі зберігати довго складніше, але можна поставити овочі в прохолодний куток або на нижню полицю холодильника.

Кабачки зручно складати в дерев’яні чи пластикові ящики, вистелені соломою чи папером. Кожен плід можна обгорнути газетою, щоб вони не торкалися один одного. Баклажани ще вимогливіші – їх краще зберігати в один шар, загорнутими в папір, або пересипати сухими тирсою чи золою. Дехто підвішує плоди за плодоніжку, щоб вони не м’ялися.

Кабачки в правильних умовах можуть пролежати 3–5 місяців. Тобто урожай, зібраний у вересні, легко збережеться до зими. Баклажани стільки не витримують: навіть у найкращих умовах вони зберігаються до півтора місяця. Проте є хитрощі, що дозволяють продовжити термін. Наприклад, кілька днів підсушити плоди у сухому приміщенні або занурити їх у тонкий шар парафіну чи воску, який створює захисну плівку.

Щоб запаси залишалися свіжими, овочі регулярно перевіряють. Раз на тиждень оглядають усі плоди й одразу прибирають ті, що почали псуватися. Це особливо стосується баклажанів, адже вони псуються швидше.