3 правила, які зробили з мого зеленого перцю справжнього червоного красеня: ось як зберегти недозрілі плоди

Осінь — пора, коли перець, ніби стоїть на межі між юністю й зрілістю: зелений, міцний, але ще без того глибокого рубінового відтінку, який так тішить око і смак. Природа вже поспішає на спочинок, але  ми ще маємо шанс допомогти плодам дійти до своєї досконалості — без теплиць і сонячних променів, просто за кількома перевіреними правилами.

Знайдіть ідеальну температуру

Для дозрівання перцю не потрібне пряме сонце, але й холод він не любить. Найкраще він поводиться при температурі від +10 до +14 °C, коли процес іде спокійно, без поспіху, і колір змінюється поступово — із зеленого на насичено-червоний.

Недозрілі плоди кладіть у пластикові або картонні ящики з отворами, щоб повітря вільно циркулювало. Укладайте тонким шаром, аби не утворювався конденсат, а між шарами перестеляйте папером.

Такі умови легко забезпечити в погребі чи на неопалюваній веранді — восени саме там зберігається ідеальний мікроклімат для “повільного визрівання”.

Не поспішайте — дайте перцю час

У погребі перець ніби продовжує життя після збору. Він повільно втрачає вологу, не в’янучи, і поступово дозріває до червоного кольору. Це природний процес, у якому важлива не кількість днів, а стабільність умов.

Не пересушуйте повітря — нехай у приміщенні буде легка прохолода, без протягів і без підвищеної вологості. Якщо плоди починають надто швидко м’якнути, знизьте температуру або перестеліть їх свіжим папером.

Стиглі — у холодильник, зелені — на спокій

Коли частина плодів нарешті набуде бажаного кольору — відбирайте стиглі й перенесіть їх у холодильник. Там, при +3…+5 °C, вони збережуть пружність, аромат і свіжість протягом 7–10 днів.

Не залишайте повністю стиглі перці у теплому приміщенні — вони швидко зморщаться й втратять соковитість. А от ті, що ще мають зелений відтінок, повертайте у прохолоду, щоб вони мали шанс дозріти природним шляхом.