
Садівники нагадали, де геть не можна саджати полуницю
Отже, якщо хочеться не просто зелених листочків, а солодких ягід — варто знати, де і коли давати полуниці новий дім.
Ґрунт після кількох років вирощування полуниці виснажується. Рослини витягують з нього все — від калію до магнію, а натомість залишають накопичення шкідників і грибкових спор. Кореневі гнилі, фузаріоз, нематоди — усе це залишається в ґрунті, навіть якщо кущі виглядали здоровими.
Посадивши молоді саджанці на старому місці, можна отримати видимість життя лише перший рік. Потім листя почне жовтіти, квіти дрібнішати, а ягоди втрачати смак і форму, адже ґрунт просто не має сил.
Якщо все ж таки посадити полуницю “на старе місце”, рослини швидко старіють, слабшають і хворіють. Вони не формують міцної кореневої системи, тому навесні кущі виглядають втомленими, а в спеку починають в’янути навіть при поливі. В результаті урожай різко падає, а через 2–3 роки ділянка перетворюється на суцільну “пустелю”.
Полуниця любить чисту, живу землю після культур, які не мають спільних шкідників і не виснажують ґрунт у той самий спосіб.
Найкращі попередники — морква, цибуля, часник, буряк, боби, кріп, петрушка або сидерати (гірчиця, овес, люцерна). Також чудово почувається на ділянках після зелені, редиски, салату чи шпинату. А от після картоплі, томатів чи капусти — не варто, оскільки вони залишають у ґрунті патогени, небезпечні для коренів полуниці.
На старе ж місце пересаджуйте не раніше ніж через 3–4 роки після попередньої полуничної плантації.
Щоб закласти нову грядку, зберіть вуса тільки з найсильніших кущів — тих, що родили рясно і без хвороб. Виберіть розетку другого порядку — саме вона найжиттєздатніша. Укорінюйте її у вологому ґрунті або в горщику з родючою землею.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень