Не вношу азот восени вже 3 роки – тільки калій і фосфор: пагони не ростуть, а дерева зимують без втрат

Щоосені ми бачимо однакову картину. Хтось із лопатою, хтось із секатором, хтось біля дерев із відром вапна. Люди метушаться по ділянці, намагаючись устигнути все до зими. Здається, що це прояв турботи про сад, але чи справді всі ці дії потрібні? І чи не шкодимо ми, коли хочемо допомогти?

Почнемо з найпоширенішого – перекопування землі. Осінню багато хто береться за лопату, копає грядки, клумби, пристовбурні кола, бо “так робили завжди”. Однак сьогодні вже відомо, що така звичка часто більше шкодить, ніж допомагає. Перевертаючи пласти ґрунту, ми руйнуємо його природну структуру, знищуємо ходи дощових черв’яків і мікрофлору. Мікроорганізми, які живуть у верхньому шарі, гинуть від холоду, а ті, що мешкали глибше, не витримують умов на поверхні. У результаті земля стає “мертвою”, ущільнюється, гірше утримує вологу, і навесні доводиться знову її “оживляти”.

Ще одна поширена помилка – осіння обрізка дерев і кущів у неправильний час. Дехто обрізає одразу після збору врожаю, інші – коли вже опало листя, але морози ще не настали. І в обох випадках це може зашкодити. Після обрізки дерево витрачає сили на загоєння ран, а раптові заморозки не дають тканинам відновитися. Кора тріскається, гілки підмерзають, і навесні рослина виглядає ослабленою. Обрізати потрібно або ранньою весною, коли дерево ще спить, або наприкінці зими, якщо клімат м’який.

Не менш популярна й осіння побілка стовбурів. Білимо дерева восени – бо “так прийнято”. Але насправді вона майже не працює. Узимку та восени сонце слабке, а побілка просто змивається дощем. Захист від морозобоїн потрібен саме навесні, коли денне тепло різко змінюється нічним холодом. Тому ефективніше білити дерева в кінці зими або на початку весни.

Ще одна хибна звичка – надмірне внесення добрив восени. У цей час рослини готуються до спокою, уповільнюють ріст, а садівники продовжують їх “годувати” азотними сумішами. У результаті рослини замість підготовки до зими починають нарощувати молоді пагони, які не встигають визріти і гинуть від морозів. Якщо вже підживлювати восени, то лише фосфорно-калійними добривами, і в помірних кількостях.

Також не варто прибирати сад “до стерильності”. Листя й трава, які здаються сміттям, насправді захищають ґрунт, утримують вологу й служать укриттям для корисних мікроорганізмів. Звісно, хворе листя потрібно прибирати, але трохи здорової мульчі варто залишати – вона допомагає природі зробити свою роботу.

І насамкінець – перекопування пристовбурних кіл. Цим часто шкодять самим деревам, адже їхні корені розташовані близько до поверхні. Краще просто розкласти зверху перегній або компост – за зиму він частково розкладеться, і навесні рослина отримає поживні речовини без втручання.