Купила полуницю на базарі – посіяла 3 способами: один дав паростки через 2-3 місяці, інші – з цвіллю

Почнемо з підготовки насіння. Для цього з поверхні стиглої полуниці знімаємо тонкий шар м’якоті разом із насінинками – саме ці дрібні крапочки є справжніми плодами, що містять майбутні рослини. Потім готуємо посівний контейнер без дренажних отворів, щоб краще зберігалася волога. Це важливо, бо полуниця проростає повільно й потребує стабільного зволоження.

Для субстрату підійде легкий компост із дрібними деревними частинками. Його можна змішати з кокосовим волокном, яке добре утримує воду і підтримує слабокисле середовище, потрібне для полуниці. Головне – не ущільнювати ґрунт: при поливі він сам щільно обляже насіння.

Перший спосіб – посів шматочками полуниці. Ми просто кладемо зрізи м’якоті на вологий субстрат і залишаємо під кришкою, щоб утримати вологу. Це найпростіший, але й найризикованіший варіант, бо в м’якоті швидко розвиваються грибки.

Другий спосіб – посів із висушеної полуниці. Ягоди розкладають на папері м’якоттю догори, дають повністю висохнути, потім легко зчищають насіння. Сухий матеріал висівають на ґрунт. Такий метод трохи чистіший, але все одно грибки можуть активізуватися, якщо залишиться цукор або залишки м’якоті.

Третій спосіб – “водяний” посів. Полуницю поміщають у воду й коротко подрібнюють у блендері, щоб м’якоть відокремилася, а насіння осіло на дно. Потім воду зливають, насіння підсушують і висівають. Цей метод найефективніший: він мінімізує ризик грибків і дає найвищий відсоток проростання.

Через кілька днів у перших двох варіантах може з’явитися цвіль – це природно, бо грибки розкладають м’якоть, звільняючи насіння. А ось у третьому способі грибкового росту майже не видно – саме тому він вважається найнадійнішим.

Через два-три місяці після посіву більшість насіння вже проростає. Спочатку з’являються дві крихітні сім’ядолі, а згодом – перші справжні листочки, схожі на маленьку конюшину. Коли рослини мають по два справжні листки, їх можна обережно пересаджувати в окремі ємності.

Під час пересадки важливо не пошкодити тонке коріння. Ґрунт повинен бути вологим, але добре дренованим. Молоді рослини краще тримати під прозорою кришкою або плівкою, щоб вони поступово звикали до меншої вологості.

Як показує практика, найкращий результат дає саме третій спосіб – коли насіння повністю очищене від м’якоті. Такий посів не потребує складного догляду й дозволяє отримати міцну розсаду для висадки у відкритий ґрунт чи теплицю.