Зима не завжди засипає снігом городи одразу, буває, земля залишається мʼякою аж до січня, і городники не гають часу, бо розуміють, що зараз можна посіяти сидерати. Можливо, просто не встигли раніше, а можливо, саме на це і був розрахунок. Це справа кожного, але сьогодні розберемося, які сидерати можна посіяти взимку і як вони себе поводитимуть.
Минулої зими городники провели експеримент і посіяли у січні (!) гірчицю. Земля була не мерзлою, а після посіву через кілька днів вдарили морози. Але гірчиця все одно вистрелила паростками навесні. А фацелію розкидали на грядках у середині березня – і вона наздогнала гірчицю, ніби й не було різниці в часу посіву.
Чи варто морочитися взимку, якщо весняний посів дасть те саме? Справа не в швидкості, а в зручності самих городників. У січні є багато часу на цей процес, город не вимагає догляду, тож можна зайнятися посівом. А навесні – то сніг тане, то город вже кличе, а рук не вистачає на усі справи одразу. Тож зимовий посів – то як подарунок самому собі: зробив – і забув.
Техніка простіша простого. Насіння треба густо й щедро розкидати по городу, злегка загрібаючи граблями, щоб не розніс вітер і не поїли птахи – і все. Ніяких тут рядків, ніяких зайвих рухів і метушні. Для невеликої ділянки – взагалі ідеально.
Сидерати під зиму поводяться по-різному, залежно від примх погоди. Гірчиця, фацелія, віка, овес, редька олійна, люпин – це сидерати короткої дії. Якщо тепло тримається до жовтня, то вони встигають вирости, набрати зеленої маси, пустити міцні корені. А потім, коли вдарять морози – бадилля лягає і стає мульчею. Корені в ґрунті працюють далі, перегнивають, годують поживою.
Буває, сидерати тільки проростуть і замерзнуть, зелень не встигне і пробитися. Корені все одно сильніші за верх, вони рихлять землю і тримають вологу, тож у цьому немає нічого критичного. Ефективність менша, але це не біда. Як морози вдарять, киньте зверху опале листя, солому чи картон.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень
