Обрізала яблуню рано навесні – через рік вона всохла: 99% садівників калічать дерева, не знаючи про це

Почнемо з головного. Обрізка – це не просто стрижка заради краси. Це справжня операція, яка впливає на здоров’я, форму й урожайність дерева. Як і будь-який хірург, садівник повинен пам’ятати головне правило: “Не нашкодь”. На жаль, ми часто шкодимо, навіть не помічаючи цього.

Одна з найпоширеніших помилок – обрізка в невідповідний час. Ранньою весною, коли сонце пригріває, так і хочеться взяти до рук секатор. Та саме тоді дерева прокидаються, соки починають активно рухатися, і кожен зріз стає відкритою раною. Якщо вдарять поворотні заморозки, волога в цих місцях замерзає, розриває клітини й завдає серйозної шкоди. Такі рани довго не гояться і стають воротами для грибків. Тому краще дочекатися, коли мине загроза холодів, і лише потім братися до роботи.

Ще одна помилка – надмірна обрізка. Ми прагнемо зробити все ідеально, і в запалі видаляємо забагато гілок. Дерево втрачає “сонячні батареї” – листя, яке виробляє поживні речовини, і замість того, щоб формувати урожай, воно витрачає всі сили на виживання. Як результат, з’являються тонкі вертикальні пагони – вовчки, що забирають енергію, але не приносять плодів. Тож краще обрізати поступово – трохи сьогодні, трохи наступного сезону.

Не менш небезпечний ворог – тупий або брудний інструмент. Секатор із затупленими лезами не ріже, а тисне гілку, створюючи рвані рани. Такі пошкодження гояться повільно й часто стають осередками гнилі. А якщо ми не дезінфікуємо інструменти після кожного дерева, можемо перенести інфекцію з хворої рослини на здорову. Тож варто мати гострий секатор і протирати його спиртом чи антисептиком.

Ще одна помилка – залишення “пеньків”. Багато хто боїться зачепити стовбур і залишає невеликий відрізок гілки. Але дерево не може загоїти таку рану – пеньок всихає, гниє й стає джерелом інфекцій. Так само небезпечний і зріз “урівень”, коли знищується природний комір гілки, через який відбувається загоєння. Правильний зріз має проходити одразу за цим кільцем, не пошкоджуючи його.

Часто ми не звертаємо уваги на те, як саме робимо зріз. Горизонтальний зріз – ще одна підступна помилка. Волога накопичується на його поверхні, і дерево починає гнити. Зріз варто робити під кутом близько 45°, щоб вода вільно стікала.

А тепер про ще одну проблему – топінг або обрізка “на стовп”. Таке дерево виглядає наче голий жердин із пучком гілок на верхівці. Ззовні може здатися, що ми омолодили рослину, але насправді завдали їй серйозної травми. Великі зрізи не гояться, гниль проникає всередину, і за кілька років дерево гине.

Не менш важливо не поспішати з обрізкою молодих саджанців. У перші два роки вони мають укорінитися й зміцніти. У цей час видаляйте лише зламані чи пошкоджені гілки. Формувати крону можна пізніше, коли дерево вже достатньо сильне.

І ще одна помилка – страх. Ми боїмося зробити неправильно і тому не робимо нічого. Але хаотичні, загущені крони – це розсадник хвороб. Коли світло й повітря не потрапляють усередину, там оселяються грибки. Тому не варто боятися секатора, треба лише діяти з розумом.