
Городники розповіли, як зробити ферментовану тирсу для культур
Багато дачників не використовують тирсу на грядках через стереотип, що вона витягує азот з ґрунту. Ця думка має право на існування, але тільки тоді, коли мова йде про “сиру”, необроблену тирсу. Дачники стелять тирсу для худоби або використовують для розпалювання печі чи мангалу, але якщо над нею трохи “почаклувати”, можна отримати таку користь, що ви шкодуватимете, що не знали про це раніше.
Проблема “сирої” тирси в тому, що вона пригнічує посіви (через те, що забирає азот), але якщо її правильно ферментувати, вона стає найпотужнішим біостимулятором. Процес цей зовсім не складний, тому впорається кожен дачник – і починаючий, і досвідчений.
На один літр чистої води вам треба додати стандартну порцію комплексного мінерального добрива. Слідом додайте по чайній ложці (5 мл) живої триходерми та азотфіксуючих бактерій. Цим розчином залийте 10 літрів чистої сухої тирси (підійде і хвойна, і листяна). Маса має бути вологою, наче добре відтиснута губка.
Тепер суміш треба перекласти у ємність і накрити не дуже герметично, щоб був доступ повітря. Після цього переставте тирсу в тепле місце, де температура буде близько 22-25 градусів на два тижні. Якщо через 14 днів ви почуєте приємний грибний аромат, а на поверхні побачите легкий наліт (навіть із зеленим відтінком) – все пройшло на ура!
Досліди на огірках показали, що додавання лише 10% такого субстрату в ґрунт змушує коріння рости з шаленою силою, утворюючи густе мереживо здорових білих корінців. Для розсади це взагалі найкраща добавка.
Якщо змішати ферментовану тирсу з покупним ґрунтом у пропорції 1:9, коріння матиме чудову вентиляцію, а сіянці будуть захищені від чорної ніжки. А коли садите капусту чи томати, просто додайте жменю такої тирси в лунку – розсада швидко укоріниться.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень