Запорука майбутнього врожаю: чим із органіки можна удобрити землю восени, якщо немає гною. 3 варіанти

Перегній

Перегній є сумішшю перепрілого гною і рослинних залишків. Завдяки тому, що перегній складається з пружних мікрочастинок, він добре розпушує ґрунт, дозволяючи кисню та волозі вільно проникати до коріння рослин.

Гумінові кислоти, що містяться в перегної, підвищують родючість ґрунту, а фульвінові кислоти потрібні для утворення солей мінералів у доступній для рослин формі. Перегній живить кореневу систему рослин та служить їжею для корисних ґрунтових бактерій.

Перегноєм удобрюють ділянки, де навесні висаджуватиметься картопля, коренеплоди, томати, огірки. Спочатку його рівномірно розподіляють по всій ділянці з розрахунку 1 відро (6 кг) на 1 кв. м, а потім перекопують.

Під фруктові дерева та чагарники перегній розкладають по пристовбурному колі, відступивши від ствола 15-20 см, з розрахунку 300 г на 1 кв. м. Його краще трохи прикопати (не більше ніж на 2-3 см). Тоді з опадами до коріння проникатимуть розчини поживних солей. Крім того, шар перегною зігріватиме коріння взимку.

Компост

Компост – найбезпечніший і найдоступніший вид органічного добрива. Те, що накопичилося в компостній ямі за літо, остаточно згниє за зиму, а навесні стане чудовим підживленням для молодих рослин.

Найпростіший спосіб застосування компосту на дачі – розподіл його по всій корисній площі городу суцільним шаром з наступним оранням землі. Можна використовувати компост і по-іншому:

• Підготувавши грядки до зими, розкладіть на їхній поверхні вирвані бур’яни, а поверх них – шар компосту.
• Полийте зверху ЕМ-препаратами, наприклад Байкалом. До весни ефективні мікроорганізми перетворять шар на суміш корисних сполук, легкодоступних для засвоєння рослинами.
• Навколо плодових дерев та чагарників компостом мульчують землю.
• Витрата на перекопування та мульчування – 1-2 відра на 1 кв. м.

Деревна зола

Важко переоцінити користь деревної золи для ґрунту. Вона знижує кислотність ґрунту, сприяє переведенню корисних речовин у легкодоступну для рослин форму, пригнічує патогенну мікрофлору та захищає від шкідників. Зола містить калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, сірку та інші мінеральні речовини.

Восени її вносять у вигляді розчину, приготовленого за тиждень до використання з розрахунку 300 г на 10 л води.

У сухому вигляді золу розсипають на грядках із розрахунку 1 склянку на 1 кв. м землі.