Навпаки – вважали це добрим і навіть благословенним знаком. І недарма. “Як на Великдень з ранку мороз – буде в домі про запас”.
Так казали у селі ще за дідів-прадідів. Адже мороз перед Великоднем – до щедрого врожаю та миру в родині. У давнину з таких природних знаків читали, як з книги – і дуже часто вони збувалися.
Ось чому мороз на Великдень – не погано, а навпаки:
Добра прикмета на врожай зерна та городини
Коли на Великодньому тижні тримався легкий мороз, це вважалося знаком того, що земля “дихає” і готується прийняти зерно. Люди вірили: такі морози “заморожують” хвороби, гниль та шкідників у землі.
До багатого літа – без напастей
“Мороз на святкове ранок – нечисть не пройде по полях”, казали старші. Мовляв, холод “виморожує” злу силу, яка могла нашкодити людині чи худобі. А це означає – літо буде спокійне, без великих хвороб і напастей.
Знак очищення й оновлення
У релігійному значенні мороз перед Великоднем- це останнє випробування природи, перш ніж усе розквітне. Вважалося, що цей холод “змиває” залишки зими, гріхів і смутку. А після – починається справжнє відродження.
Яйця добре фарбуються, паски довше зберігаються
Цікаво, але навіть у побуті помічали: якщо перед святом морозець – крашанки вдаються яскраві, а випічка довше не псується. І це не вигадки – прохолода сприяє збереженню натуральних барвників та заквасок.
Ще одна “перевірка” на силу віри
Наші пращури казали: “Якщо йдеш на Великдень до церкви в мороз – Бог особливо чує молитву”. Адже святкувати не заради сонця, а заради серця – ось справжній зміст.
Тож коли знову напередодні Великодня вдарить морозець – не спішіть нарікати. Може, це просто природа нагадує: справжнє тепло починається не з термометра, а з душі.
І як казали предки: “Якщо перед святом підмерзло – весна буде вдалась. І в полі, і в хаті, і в серці”.