Що робили предки у Страсний тиждень: давні звичаї, які несуть силу донині – все було розписано по днях

Страсний тиждень - це не просто останні дні перед Великоднем. Це тиждень тиші, зосередженості, молитви і підготовки не лише столу, а й душі.

У селі цей час вважали святим – не галасували, не співали пісень, і навіть піч топили інакше.

Давні звичаї не вигадані – кожен мав сенс. І чимало з них можна і зараз легко впровадити в своє життя, щоб Великдень став справжнім, а не просто “ще одним вихідним”.

Понеділок – день очищення

Цього дня починали наводити лад у домі. Вимітали старе з кожного кутка, мили вікна, вибивали килими, все прали. Казали: як понеділок пройдеш – так і рік буде чистий. Головна ідея: вигнати бруд, плісняву й погані думки.

Експерти розповіли, в чому криється суть прикмет на Страсний тиждень
Експерти розповіли, в чому криється суть прикмет на Страсний тиждень

Вівторок – спокій у серці

Цей день присвячували примиренню. Якщо була сварка – йшли миритись, навіть якщо давно не говорили. Казали: “До Великодня не можна мати образ – інакше паска не вдасться”.

Що робили: згадували покійних, молились удома, берегли тишу – “щоб Бог почув”.

Середа – останній робочий день

Це був останній день, коли можна було щось робити по господарству – копати, лагодити, навіть варити варення. Після середи – ні цвяха вбити, ні поличку прибити. Інакше – “роботу все життя носитимеш за плечима”,

Чистий четвер – день вогню, води й тіла

“Хто в Чистий четвер умиється до схід сонця – той буде здоровий увесь рік”, казали. Воду готували ще з вечора, клали туди срібну монету або ложку. Умивались нею самі, й дітей будили – навіть малих.

Що ще робили: прибирали до блиску, міняли постіль, спалювали старі речі, що “тягнуть бідність”. Цього дня також пекли паски – вважалося, що тісто “чує”, з якими думками його готують. Якщо з добром – вдасться духмяне, високе, з хрусткою скоринкою.

П’ятниця- найсумніший день

Страсна п’ятниця – день, коли навіть птахи не співають, казали старі. Цього дня не їли до заходу сонця, не працювали зовсім. Навіть розмовляли пошепки.

Що робили: йшли до церкви на винос Плащаниці, читали Євангеліє, ставили в домі свічку – “щоб світило тим, кого вже нема”.

Субота – тиша перед світлом

У цей день фарбували яйця, прикрашали кошики, готували святковий одяг. І обов’язково – готували великодній кошик: хліб, яйця, ковбаска, сіль, хрін, масло – усе свіже, справжнє, “щоб душа раділа”.

Експерти розповіли, в чому криється суть прикмет на Страсний тиждень
Експерти розповіли, в чому криється суть прикмет на Страсний тиждень

Недільний ранок – зустрічати сонце

“Христос Воскрес” це було більше, ніж просто слова. Казали, хто перший скаже їх у хаті – той і буде щасливий. А перший, кого зустрінеш – таким буде і настрій року.

На світанку вмивались водою, в якій лежало червоне яйце “на здоров’я”. І тільки після того сідали за стіл з миром, без образ, без сварок.

Наші предки жили не поспіхом, а ритмами природи й віри. І в Страсному тижні вони бачили не заборони, а можливість очистити дім, тіло й душу, щоб Великдень був справжнім — зі світлом, добром і новим початком.

Популярне

Подібні новини