Перці, баклажани та огірки належать до різних родин (огірки – до родини гарбузових, перці та баклажани – до родини пасльонових), але вони можуть бути схильні до деяких загальних хвороб і шкідників. Наприклад, кореневі гнилі, грибкові інфекції та бактеріальні захворювання можуть передаватися через ґрунт. Нематоди та інші ґрунтові шкідники можуть залишатися в ґрунті після вирощування перців або баклажанів і атакувати нові рослини огірків.
Перці, баклажани та огірки мають схожі вимоги до поживних речовин. Вирощування однієї і тієї ж культури або споріднених культур на одному місці може призвести до виснаження ґрунту від певних макро- і мікроелементів. Це може спричинити погіршення росту і зниження врожайності. Оскільки ці рослини споживають схожі поживні речовини, виснаження ґрунту буде відбуватися нерівномірно, що може ускладнити процес відновлення балансу поживних речовин у ґрунті.
Деякі рослини виділяють речовини, які можуть пригнічувати ріст інших рослин. Це явище називається алелопатією. Хоча це рідше зустрічається серед овочевих культур, залишки коренів та рослинних матеріалів можуть мати вплив на нові посіви.
Після вирощування перців або баклажанів варто садити культури з інших родин, які не мають спільних шкідників і хвороб з огірками. Наприклад, добре підійдуть бобові, капуста, морква або цибуля. Після збору врожаю перців або баклажанів внесіть органічні добрива (наприклад, компост або перепрілий гній) і перекопайте ґрунт. Це допоможе відновити баланс поживних речовин і покращити структуру ґрунту.
Посів сидератів (зелених добрив), таких як гірчиця або люцерна, може допомогти поліпшити якість ґрунту, збагатити його азотом та іншими поживними речовинами, а також зменшити кількість шкідників і хвороб у ґрунті. Дотримання правил сівозміни та правильний догляд за ґрунтом допоможуть вам уникнути проблем і забезпечать здоровий і багатий урожай огірків та інших овочів.