Пам’ятаєте як раніше на листочках відривних календариків зі зворотного боку писали, що 12 липня на День апостолів Петра і Павла слід починати збирати часник? Так дійсно робили наші бабусі, але сучасні дачники вважають, що це все ж таки марна праця.
Почнемо з того, що навіть орієнтуючись на старі дати (зараз апостолів ПЦУ вшановує 29 червня), маловірогідно зібрати дійсно гарні плоди, адже городина просто не встигне до цього часу стати стиглою.
Взагалі найкращий спосіб визначити, чи потрібно викопувати голівки — це відрахувати від дати посадки 100 днів (адже саме стільки часу потрібно цим овочам, аби достигнути). Це буде ідеальний та зовсім не заморочливий варіант. Ну, якщо ви забули запам’ятати, коли висадили часник, тоді варто орієнтуватися на його зовнішній вигляд.
Одна з перших ознак дозрівання часнику — це зміна кольору листя. Коли нижні листки починають жовтіти і підсихати, це сигнал, що часник скоро буде готовий до збору. Однак, важливо не чекати, поки все листя стане жовтим і сухим, оскільки це може призвести до розтріскування головок і втрати врожаю.
Також зверніть увагу на бадилля. Воно має сильно прихилитися до землі. Якщо воно досі стирчить, мов паркан і тягнеться до сонця — то почекайте ще з викопуванням.
Втім, навіть у стиглого часнику верхня зелена маса може зберігати свою стійкість. Особливо часто це стається, коли земля дуже добре удобрена, а протягом сезону також вносилося підживлення. Тоді ідемо емпіричним методом: викопуємо пару голівок і дивимося на їх стан: лузга суха та легко відокремлюється — стаємо до збору врожаю.