Якщо не врахувати його особливостей, навіть найрозкішніший кущ може засохнути або припинити цвісти.
Не ставте його під прямі сонячні промені
Річ у тому, що декабрист походить із тропічних лісів, де він зростає під покровом густого листя дерев, отримуючи лише розсіяне світло. Саме тому йому не до вподоби яскраве сонячне проміння, особливо літнє. Найкраще місце для декабриста – східне або західне вікно, де світло м’яке й неагресивне.
Не захоплюйтесь поливом
Хоча вологолюбні тропічні рослини потребують регулярного поливу, декабрист не терпить застою води. Його коріння легко загниває, якщо субстрат постійно мокрий. Отже, взимку, під час цвітіння, достатньо поливати його раз на 7–10 днів, а влітку лише тоді, коли верхній шар ґрунту підсихає. Увага! Це важливо! Використовуйте м’яку відстояну воду кімнатної температури та обов’язково зливати надлишки з піддона.
Ніякого важкого і лужного ґрунту та глибоких горщиків
Квіточці потрібен легкий, повітропроникний субстрат, схожий на той, що є в природних умовах його зростання. Він категорично не переносить важкого ґрунту з високим вмістом глини, який погано пропускає кисень до коріння. Також небажано садити його у лужний субстрат – рослина надає перевагу слабокислим або нейтральним ґрунтам. Оптимальний склад: листова земля, торф, пісок і трохи перліту або подрібненого вугілля для дренажу.
Коренева система декабриста поверхнева, тому йому потрібен широкий, але неглибокий горщик.
Різкі перепади температури – ворог номер один
Шлюмбергера хоч і вважається зимовою рослиною, але не любить різких коливань температури, не переносить протягів, холодного повітря від відкритого вікна або гарячого потоку з батареї. Оптимальна температура для нього – від +18 до +24 °C. Восени, перед початком цвітіння, бажано забезпечити йому період спокою, перемістивши у прохолодніше місце (+14…+16 °C), а потім повернути у звичні умови.