Ожину достатньо легко розмножити, існує кілька способів, серед яких є прості та ефективні навіть для початківців.
Погодні умови цього року були неоднозначними: велика кількість опадів сприяла гарному приросту пагонів і збільшенню розміру ягід, однак водночас з’явилася проблема — сіра гниль. Це вперше, коли ожина постраждала від цього захворювання, особливо в затінених місцях із недостатнім провітрюванням. Обробку препаратами в період плодоношення зазвичай не проводять, адже термін очікування після застосування засобів може сягати від 10 до 40 днів.
Незважаючи на погодні труднощі, ожина добре розвивається, даючи приріст на молодих пагонах до двох-трьох метрів, а на старих — до чотирьох-п’яти метрів. Саме цей приріст можна використати для розмноження. Один із найпростіших способів — укорінення верхівкових пагонів. Для цього верхівку молодого пагона пригинають до землі, прикопують так, щоб дві бруньки опинилися під шаром грунту, і добре поливають. Через два-три тижні з бруньок почнуть розвиватися нові пагони, після чого можна відокремити їх від материнської рослини.
Осіннє укорінення небажане, оскільки коренева система ще слабка. У такому випадку саджанці варто зберігати в прохолодному місці, наприклад, у підвалі, до весняної висадки.
Ще один метод розмноження — горизонтальними відводками. Для цього лозу завдовжки 30–40 см укладають у неглибоку канавку, присипають шаром грунту завтовшки 2–3 см і накривають плівкою. Через деякий час із кожної бруньки почнуть рости молоді пагони. Коли вони досягнуть висоти 2–3 см, їх обережно відокремлюють разом із корінцями й пересаджують у ємності для дорощування.
Розмноження живцями менш ефективне, оскільки при пересадці значна частина саджанців гине. Навіть при використанні спеціальних пристроїв для вкорінення, таких як кільчеватори, пересадка залишається складним етапом.
Один із найнадійніших способів — кореневе розмноження. Для цього відкопують кущ, вибирають корені завтовшки 4–6 мм, нарізають їх на відрізки по 5–7 см, висаджують у грунт, присипають і накривають плівкою для створення мініпарника. Через 2–3 тижні з’являються молоді сходи, які, досягнувши висоти 5–7 см, пересаджують у ємності для подальшого розвитку.
Зазвичай кореневі живці заготовляють у лютому, закладаючи їх у грунт, а вже до травня вони досягають висоти 30–40 см і стають повноцінними саджанцями.
Ожину можна розмножувати різними методами, обираючи найзручніший і найефективніший залежно від умов вирощування. Ці поради допоможуть дачникам отримати нові рослини, які в майбутніх сезонах радуватимуть рясними врожаями солодкої та корисної ягоди. Бажаємо успіхів!