Мабуть, у декого з нас є бабуся, яка на кухні каже: “А навіщо той заморський цукіні, як мій білий кабачок ще мого діда пережив?” І правда — щоразу, коли заходить мова про вибір насіння, городники поділяються на два табори: ті, хто виріс на ніжних білих кабачках, і ті, хто вже давно крутить рататуй із зелених цукіні. То що ж краще? І чи варто старій школі поступатися перед новими трендами? Спробуймо розібратися
Білі кабачки. Перевірені часом і … сметаною
Білі — це класика. Вони нагадують нам про дитинство, смажені кружальця на сковорідці й кабачкову ікру у банках. У них тонка, ніжна, часто майже прозора на молодих плодах шкірка. М’якуш зазвичай м’який, соковитий. Плоди з’являються дружно і часто, як із рогу достатку. Втім, їхнє зберігання не є надто тривалим.
Цукіні. Новий герой із західним акцентом
Цукіні — це ніби молодший, стильніший кузен білого кабачка. Він з’явився на наших грядках пізніше, але швидко завоював серця кухарів і гурманів. Міцніший, темніший, трохи солодший. Він і в салат, і на гриль, і навіть у десерт. Шкірка у нього щільна, глянцева, темно-зелена або навіть жовта. Це вже залежно від сорту. На відміну від білого кабачка його м’якуш є щільнішим, трохи “горіховим” на смак, з меншим вмістом води. Росте повільніше, але плоди довше не грубіють. Що до зберігання, то порівняно довше лежить, не втрачаючи товарного вигляду. Взагалі, цукіні — це вибір тих, хто у кулінарії віддає перевагу естетиці, а також мріє про гриль-вечірку.
То хто ж переможе у цьому двобої?
На нашу думку — ніхто. Бо обидва мають право жити як на городі, так і на тарілці. Білі кабачки — це щось своє, затишне, рідне. Цукіні — новизна, вишуканість і нові рецепти. А ще краще — посадіть обидва. Нехай вони змагаються не в суперечках, а в урожаї. А ви вже самі вирішите, що краще смакує саме вам — традиція зі сковорідки чи стиль на грилі.