Іноді здається, що розсада росте не по днях, а по годинах, але не в тому напрямку, в якому хотілося б. Стебла стають тонкими, кволими й починають завалюватися набік. Це класичний випадок витягування, і якщо вчасно не втрутитись, усе може закінчитись тим, що сіянці просто не витримають пересадки. А все через те, що рослина витрачає сили на стрімкий вертикальний ріст. Але вихід є – агрономи радять діяти у кілька етапів.
Перш за все, розсаду варто пікірувати. Це не просто пересадка в іншу ємність – це своєрідний сигнал для рослини, що потрібно зупинити ріст угору й почати працювати над кореневою системою. Після пікірування сіянці зазвичай адаптуються кілька днів, а потім зʼявляються нові листочки, стебло поступово стає товщим і стійкішим.
Але іноді буває й так, що навіть після пікірування нічого не змінюється – розсада все одно тягнеться вгору, намагаючись дістати якомога більше світла. У таких випадках агрономи радять вдаватися до легких регуляторів росту, але обирати лише ті, що мають натуральну основу.
Це можуть бути водорості, екстракти трав чи органічні кислоти. Вони не зупиняють ріст повністю, а лише мʼяко коригують напрямок розвитку. Замість того щоб тягнутися до світла й нарощувати слабке стебло, рослина спрямовує сили на укорінення та розвиток бічних пагонів. У результаті розсада стає компактнішою, міцнішою й набагато краще переносить пересадку у відкритий ґрунт.
Крім того, варто звернути увагу на температуру в приміщенні й режим освітлення. Якщо там надто тепло та мало світла, чекайте на витягування молодих рослин. Якщо це можливо, розсаду краще перенести в прохолодніше місце й забезпечити достатньо світла хоча б на 12-14 годин на добу. А ще не забувайте про помірний полив – надлишок вологи теж провокує слабкість.