Цибуля-сіянка — ніби проста культура. Кидай у землю, і буде рости. Та тільки-но знехтувати її дрібними примхами, і ось вона вже тягне вгору стрілку, замість того щоб пускатися в корінь. А далі — ні краси, ні смаку, ні врожаю. Ось декілька порад, які можуть зупинити стрілку й уникнути хвороб.
Перед посадкою пробудіть без стресу
Цибуля не любить несподіванок. Сіянка, яку щойно дістали з холодного підвалу чи шафи, ще спить. Якщо одразу вкласти її в холодну землю — вона злякається і піде в стрілку, вважаючи, що її час минув. Щоб цього не сталося, потрібно прогріти цибулинки кілька днів у теплому сухому місці (наприклад, на батареї або просто в кімнаті при температурі 20–25 °C) і вони прокинуться спокійно, без паніки.
Далі перед посадкою сіянку бажано замочити на 6–8 годин у слабкому розчині марганцівки або солі, а ще краще — у розчині мікроелементів або стимуляторі росту. Це не тільки знезаражує, а й укріплює імунітет.
Вибір розміру
Городники знають, що великі цибулинки найчастіше “стріляють”, ніби їм здається, що вони вже дорослі й готові до цвітіння. Щоб уникнути цього, для посадки краще обирати дрібну або середню сіянку діаметром 1–1,5 см. Великі можна висадити окремо — вони дадуть зелень або підуть у стрілку, але основну грядку краще не ризикувати.
Правильний ґрунт і час — половина успіху
Цибуля обожнює легкий, пухкий, некислий ґрунт. Якщо земля надто важка, затоплена або кисла, вона швидко почне хворіти — особливо на гнилі. Тому перед посадкою бажано внести золу, перегній або компост, а від свіжого гною краще утриматися — він провокує грибкові хвороби. Перед самою посадкою рекомендується посипати лунки тютюновим пилом, щоб відвадити цибулеву муху.
Ідеальний час для посадки — коли земля прогрілась хоча б до 10 °C, зазвичай це кінець квітня або початок травня. Якщо висадити раніше — холод спричинить стрес і стрілкування. Якщо запізнитись — цибуля встигне вирости, але не вкоренитися до спеки.