Кажуть, що квіти люблять сонце, і в темному куточку їм не місце. Але бувають ділянки, де промінь не заглядає ні вранці, ні вдень, тому саме там так часто з’являється лискуча трава, мох і… порожнеча. Втім, є квіти, яким не потрібен прожектор. Тож варто лише обрати правильних героїв і найтемніший куточок оживе.
Конвалія та фуксія
Якщо у тінь ще й вітер заглядає, то нехай знайде там конвалію. Ця квітка — весняний первісток, аромат юності та ніжність тихого дощу. Вона не любить сонце, натомість охоче розростається під деревами, створюючи мереживо зелені та дзвіночків. Конвалія не вимагає багато уваги — тільки злегка вологу землю.
А поруч із нею можна поселити фуксію. Погляньте, вона наче носить сукню з червоного шовку, прикрашену серпанком. Фуксія чудово себе почуває в півтіні, особливо в контейнерах чи під укриттям дерев. У прохолодному затінку її цвітіння лише подовжується.
Астильба та бруннера
Астильба — це феєрверк, який вирішив не чекати ночі. Її пухнасті суцвіття — рожеві, червоні, бузкові дивовижним чином розпускаються в тіні. Листя астильби залишається декоративним протягом цілого сезону, а сама вона любить вологу й тінь, особливо біля стін або водойм. Вона геть не боїться затінення.
Тепер — бруннера. Ця рослина, яку іноді називають “незабудкою для тіні”, має сріблясте листя і ніжно-блакитні квіточки. Бруннера витривала, довговічна, ідеально підходить для тінистих рабаток і підніжжя дерев.
Посадіть ці квіти поряд, бо астильба дає висоту і яскравість, а бруннера — килим і ніжність. Отже, разом вони перетворять тінь на мальовничий гобелен.
Як бачите, можна створити так, щоб саме там, де найтемніше, розквітла справжня краса. Варто лише посадити й трішечки почекати.