Якщо пастки показали наявність вишневої мухи — треба переходити до обробок. Традиційно застосовують фосфорорганічні препарати, наприклад, актеллік чи фуфанон. Обприскування проводять кілька разів з інтервалом 10–12 днів до завершення періоду активного льоту мух. Ці засоби ефективні, але дуже токсичні, тому їх рекомендується використовувати після цвітіння, щоб не нашкодити бджолам.
Більш м’яким методом є застосування біологічних препаратів, зокрема на основі авермектинів, таких як фітоверм чи актофіт. Вони менш шкідливі для екосистеми, але теж вимагають регулярних обробок — 3–4 рази за сезон. Обприскувати потрібно рясно, охоплюючи як листя, так і зав’язі плодів.
Ще один біозасіб — спіносад та подібні до нього препарати. Їх важче знайти, але вони також дають добрий результат. Інший ефективний метод — використання ентомопатогенних грибів, таких як “Довіра” або “Метариз”. Перший знищує дорослих мух, другий — лялечок у ґрунті. Ідеальний варіант — їхнє спільне застосування. Восени гранули цих препаратів розсипають під деревами, а для обробки крони потрібні рідкі форми, які, на жаль, складно знайти в продажу.
Також дачники рекомендують бактеріальні препарати на основі Bacillus thuringiensis. Вони можуть не вбивати дорослих мух, але знижують життєздатність личинок, які не зможуть проникнути в плоди. Обробки потрібно проводити регулярно, починаючи з появи перших мух на пастках.
Тільки комплексний підхід — правильний вибір сортів, санітарні заходи, спостереження та регулярні обробки — дає змогу ефективно боротися з вишневою мухою. І не варто забувати: під загрозою не лише вишня й черешня, а й томати, кабачки, гарбузи та інші культури, які також можуть постраждати від подібних шкідників.