Ці комахи здатні будувати мурашники на глибині понад два метри, тож дістатися до них водою або препаратами практично неможливо.
Мурахи легко можуть селитися під кожним камінцем, дошкою чи будь-яким іншим укриттям. Саме тому обробити всю ділянку хімією — завдання майже нереальне. Найчастіше зосереджуються на боротьбі з мурахами у теплицях та під плодовими деревами, де вони риють ходи просто на відкритому ґрунті.
Особливу небезпеку вони становлять у теплицях: іноді мурахи підривають землю під рослинами томатів, перцю, баклажанів. У результаті коріння підсихає або рослини просто провалюються. Саме тому багато дачників радять використовувати простий і доступний спосіб — приманку з борною кислотою.
Для приготування такого засобу зазвичай беруть склянку води, столову ложку цукру і чайну ложку борної кислоти. Все це добре розчиняють у теплій воді. Потім у розчин занурюють дрібну дешеву рибу, наприклад кільки, і залишають у прохолодному місці приблизно на добу, щоб риба повністю просочилася сумішшю.
Цукор приваблює мурах, а риба виконує роль білкового корму, який вони несуть личинкам. Завдяки борній кислоті мурахи не гинуть одразу, а встигають принести отруйну їжу в гніздо, де її з’їдає матка і підростаюче покоління. Це поступово знищує колонію.
Такі приманки розкладають безпосередньо на мурашниках, під камінням, у мульчі чи в інших місцях, де зазвичай з’являються мурахи. Щоб рибу не з’їли птахи чи домашні тварини, її можна накрити банкою або пластиковим контейнером. Мурахи легко знайдуть шлях усередину, а от інші тварини не зможуть дістатися приманки.
Цей метод дозволяє ефективно контролювати кількість мурах у теплицях та на окремих ділянках саду. Засіб простий у приготуванні, безпечний для довкілля й не потребує великих витрат. Саме тому його часто радять досвідчені городники.
Якщо проблема з мурахами стала серйозною — варто спробувати цей спосіб. А головне — без використання хімії та шкоди для природи.