Після підготовки рослини обирають відповідний горщик. Для антуріуму важливо, щоб він не був надто великим, але й не тісним. Між корінням і стінками горщика має залишатися близько 1,5–2 см вільного простору. Квітникарі радять використовувати саме пластикові горщики, оскільки вони краще тримають вологість без застою води. У глиняних є ризик переохолодження або пересихання.
На дно обов’язково кладуть дренаж — це може бути агроперліт, керамзит або подрібнений пінопласт. Дренаж повинен займати приблизно чверть об’єму горщика. Потім насипають трохи підготовленого ґрунту й встановлюють рослину. Якщо коріння потужне, під час посадки горщик злегка повертають по колу, щоб коріння рівномірно розмістилося. Молоді рослини стають у землю легше.
Під час посадки слідкують, щоб коренева шийка не була заглиблена. Після цього ґрунт злегка ущільнюють пальцями по краях, стараючись не пошкодити ніжне коріння. Поливати щойно посаджений антуріум не потрібно, якщо його попередньо відмочували. Перший полив рекомендують провести через кілька днів. Зверху ґрунт можна замульчувати мохом сфагнумом — це зменшує випаровування вологи та додає декоративності.
Після пересадки рослину варто обробити від шкідників, наприклад, препаратом на основі фітоверму. Потім її ставлять у світле, але ізольоване місце на 1–2 тижні, аби уникнути зараження інших квітів.
Оскільки антуріум у природі росте в нижньому ярусі тропіків, він не переносить прямого сонця. Ідеальним буде яскраве, розсіяне світло. Якщо всі умови дотримано, а рослина все одно не цвіте, квітникарі іноді вдаються до «теплового шоку». Для цього антуріум спочатку поливають звичайною водою, а потім на 30 секунд — теплою, майже гарячою, приблизно 40°C. Ця процедура є своєрідним стресом, який стимулює утворення квітконосів. Важливо: застосовувати її не більше одного разу на рік.
Таким чином, створивши правильні умови, антуріум обов’язково порадує рясним і яскравим цвітінням.