Дачники радять не поспішати виливати таку олію в раковину. Натомість її можна застосувати з користю для саду чи городу — як основу для ефективного засобу захисту рослин від шкідників і хвороб.
Залишки олії після смаження (наприклад, коли її небагато — всього столова або дві) або ж пляшки з простроченою продукцією, яку вже не можна споживати, ще можуть послужити добру справу. На основі такої олії можна зробити садове мило — простий і потужний засіб для боротьби з попелицями, трипсами, білокрилками та навіть борошнистою росою.
Городники, які дотримуються природних методів догляду, вже давно використовують подібні рецепти. Садове мило готують із кількох доступних компонентів. Один із них — саме та використана або прострочена олія. Другий — побутовий засіб для прочищення труб, що містить їдкий калій або натрій.
Приготування розчину досить просте. Для цього знадобиться приблизно літр рослинної олії — бажано соняшникової, але підійде будь-яка. Олію потрібно перелити у посудину з широким горлом — наприклад, скляну банку або пластикову пляшку.
До неї додається близько 100 грамів порошку для прочищення труб (або 60 грамів чистого їдкого калію чи натрію). Ці компоненти вступають у реакцію й утворюють справжнє садове мило. Важливо: не варто нагрівати суміш — краще дати їй настоятися у теплому місці близько тижня. З часом вона розділиться на два шари — мильний і гліцериновий. Їх не потрібно відокремлювати.
Коли суміш настоялася і добре розшарувалася, можна починати її використовувати. Для цього достатньо взяти приблизно півсклянки (близько 100 мл) мила і розчинити його у 10 літрах води. Отриманий розчин підходить для обприскування овочевих культур, ягідників, квітів та інших рослин.
Найчастіше садове мило застосовують для боротьби з борошнистою росою — воно чудово прилипає до листя навіть під час дощу. Також воно ефективне проти дрібних шкідників: попелиці, трипсів, білокрилки та інших.
Перевага цього засобу — не лише у його ефективності, а й у надзвичайній економності. Замість того, щоб купувати дорогі препарати, дачники можуть використати підручні матеріали, які зазвичай викидаються. Це дозволяє не лише заощадити, а й зменшити вплив хімії на навколишнє середовище.
Городники, які полюбляють експериментувати, із задоволенням створюють подібні суміші самостійно. А тим, хто не бажає возитися з приготуванням — завжди можна придбати готовий засіб у магазині. Проте, як показує практика, домашнє садове мило нічим не поступається покупним аналогам, а іноді й перевершує їх за якістю.