Усе це допомагає зібрати щедрий урожай — солодкі, соковиті та великі плоди.
Цього сезону дачники все частіше звертають увагу на нові сорти динь. Наприклад, Медову росу активно вирощують у різних країнах — від Європи до Китаю. Вона приваблює не тільки смаком, а й ароматом та незвичним кольором м’якоті. Сорт Бесарабія формує сильні батоги, велике листя, добре переносить транспортування і довго зберігає товарний вигляд — до 50 днів. Ще один сорт, Срібний ананас, вважається одним із найсмачніших — його часто можна побачити на ринках Європи, адже він дуже солодкий.
Для вирощування розсади дачники використовують простий метод: насіння викладають на зволожені ватні тампони або тканину, підписують сорт і чекають проростання. Коли з’являються паростки, насіння висаджують у торф’яний ґрунт із додаванням гумусу — зазвичай на глибину близько 1 см. Грунт обробляють біопрепаратом, наприклад триходерміном.
Через 7–8 днів після появи сходів проводять перше підживлення — зазвичай добривами на кшталт «Майстер» або «Плантофол». Пізніше додають монофосфат калію для стимуляції росту та плодоношення.
Одним із ефективних способів вирощування дині городники називають посадку поряд із кукурудзою. Ці дві культури добре поєднуються, адже доповнюють одна одну. Кукурудза, висаджена трохи раніше, виконує захисну функцію: створює легке затінення, зменшує вплив палючого сонця та вітру, а завдяки різним типам живлення рослини не конкурують за поживні речовини.

Розсаду кукурудзи вирощують заздалегідь. Насіння спочатку замочують, потім пророщують у вологій тканині, а вже після цього висаджують у стаканчики. Паралельно готують грядку: землю перекопують, вносять компост, перегній або комплексні добрива. По краях грядки розміщують кукурудзу, а ближче до центру — дині.
Після висадки встановлюють дуги й накривають грядку білою плівкою. У плівці роблять отвори над лунками, які з часом поступово розширюють, а вже на початку червня повністю знімають укриття. Такий імпровізований парник створює мікроклімат, у якому дині добре розвиваються навіть при весняних перепадах температур.
Подібне поєднання культур має історичні корені: ще індіанці Північної Америки висаджували дині разом із кукурудзою, знаючи, що рослини можуть підтримувати одна одну. Цей метод і сьогодні залишається актуальним.
Досвід городників свідчить, що така схема вирощування — не лише ефективна, а й практична. Кукурудза грає роль природної куліси, захищаючи дині, й водночас не пригнічує їхнє зростання.