Власники щедрих врожаїв добре знають: аби синенькі наливалися соковитим тілом, росли здоровими й родючими, їм потрібне збалансоване меню, розписане ледь не за календарем, що враховує етапи розвитку рослини – від зміцнення кореня до формування плодів.
Перша підгодівля
Її проводять через 10–14 днів після висадження розсади у відкритий ґрунт. У цей період баклажан формує кореневу систему, адаптується до умов та нарощує зелену масу. Для цього застосовують підживлення з високим вмістом азоту, а саме: розчин гною (1:10) або пташиного посліду (1:15), настояний протягом 2–3 днів. Альтернатива — хімічна схема: 10 г сечовини + 10 г суперфосфату на 10 л води. Полив здійснюють під корінь, по 0,5–1 л на кущ. При цьому важливо не перестаратися з азотом, бо надлишок призведе до надмірного розростання листя на шкоду цвітінню.
Підтримка у фазі бутонізації та цвітіння
Цей 2-й етап — один із найвідповідальніших. Від нього залежить кількість зав’язі та якість майбутніх плодів. Проводять таке підживлення через 2–3 тижні після першого, коли рослини вже почали випускати бутони. Ось оптимальний склад: 10 г суперфосфату + 5–7 г сульфату калію на 10 л води. Втім ніхто не скасовував й натуральну альтернативу: золу (1 склянка) на відро води, настояти добу. Норма внесення — 1 л розчину на кущ під корінь.
Налив і ріст плодів
Як тільки перші плоди досягають розміру курячого яйця, настає час третього, підживлення. Його мета — зміцнити їх, підвищити щільність і смак. Тут рекомендовано використовувати калійно-фосфорні добрива: 20 г монофосфату калію на 10 л води — найефективніша формула для наливу. Полив здійснюють під корінь, по 1 л розчину на кожну рослину. Ну а якщо потрібен органічний варіант, то це — деревна зола (жменя на кущ), втоптана у ґрунт навколо стебла й ретельно полита.
На останок — важлива порада: ніколи не підживлюйте баклажани по листку. Вони дуже чутливі до опіків, особливо в спекотну погоду.