У дитинстві черв’як на ягідці здавався найбільшим розчаруванням літа. Але згодом ми навчилися дивитись на ці створіння інакше: не як на шкоду, а як на знак — знак того, що ґрунт живий, багатий, не зіпсований “хімією”, і що ягід буде море. Бо там, де черв’як — там життя. А з ним — і урожай.
Дощові черв’яки — головні союзники на грядці
Досвідчені садівники діляться відповідями, які допоможуть відрізнити природну норму від проблеми.
Ґрунт, у якому мешкають дощові черв’яки, — це родюче середовище, насичене повітрям, вологою та корисною мікрофлорою. Саме ці невтомні підземні трудівники розпушують землю природним способом, створюючи в ній мікроходи, які поліпшують доступ кисню до коренів полуниці. Також вони сприяють швидшому розкладанню органіки, перетворюючи рослинні рештки на гумус — найціннішу частину ґрунту, яка слугує полуниці природним добривом. Завдяки цьому рослини краще ростуть, не хворіють, формують потужну зелену масу та великі солодкі ягоди.
Коли черв’ячок — доказ якості
Іноді на полуниці трапляються черв’ячки — дрібні личинки, що прогризають м’якуш плоду. Один чи два таких “гостей” не мають викликати паніки. Навпаки: це сигнал, що ягода виросла без хімічних інсектицидів і фунгіцидів. Тому перед вживанням достатньо просто добре промити плід проточною водою.
Дійсно, природна полуниця — не стерильна. Але саме в ній — справжній смак, аромат і користь. Втім, надмірна кількість черв’яків у плодах свідчить про інше: недотримання санітарних умов, загущеність посадок, підвищену вологість або несвоєчасне збирання врожаю. У таких випадках черв’яки — вже не показник здоров’я, а ознака запущеності. Така полуниця втратила товарний вигляд, смак і може бути непридатною до споживання.