Деякі добрива можуть не лише не допомогти, а й серйозно нашкодити, особливо при висаджуванні томатів на постійне місце. І хоч до висадки ще залишається трохи часу, про це краще знати заздалегідь.
Однією з найбільш поширених помилок є використання неправильної органіки, особливо недостатньо перепрілого гною. Томат на таке добриво реагує бурхливим ростом зеленої маси — те, що городники називають “жуванням”. Листя росте, але урожай затримується або зовсім не формується. В такому разі рослина витрачає всі сили на стебло й листя, а не на плоди.
Ще одне добриво, якого бажано уникати, — це зола. Вона сильно лужна і різко змінює pH ґрунту. Томатам подобається слабокисле середовище, тому надмірна кількість золи може спровокувати погане засвоєння поживних речовин. У результаті рослини жовтіють, слабшають і дають мізерний урожай.
Особливо небезпечно поєднувати золу з азотними добривами, наприклад, аміачною селітрою або сульфатом амонію. При такому змішуванні в ґрунті виділяється аміак — речовина, токсична для коріння. Це може викликати опіки, через які розсада погано приживається або взагалі гине.
Також слід бути обережними з надлишком азоту — як у мінеральній, так і в органічній формі. Курячий послід, сечовина, навіть перепрілий гній — усе це містить сполуки аміаку. У великій кількості вони викликають той самий ефект “жування”, коли кущ росте, але не плодоносить. Надлишок азоту легко перенасичує рослину, і вона починає “гнати бадилля”, замість того щоб формувати зав’язі.
Уникати таких помилок нескладно, якщо знати про них заздалегідь. Городники радять уважно ставитися до вибору добрив, особливо при посадці томатів. Правильне живлення — це не просто запорука гарного росту, а основа майбутнього врожаю.