Горіх — дерево гарне: листя густе, плоди смачні, ще й виглядає по-королівськи. Але якщо ви думаєте посадити його прям під вікнами чи біля хати — краще ще раз зважити всі «за» і «проти». Бо дерево це не просте, а з характером.
По-перше, горіх росте великий. Ну дуже великий — до 30 метрів заввишки. А коріння в нього таке, що може дотягтись мало не до підвалу. Згодом воно починає витісняти інші рослини навколо — під ним мало що виживає, навіть бур’яни не дуже ростуть. Усе через особливі речовини, які він виділяє. Добре це для газону — не треба косити, але от грядки чи квіти там не посадиш.
По-друге, дерево потребує простору. Якщо посадити його надто близько, можуть бути проблеми: коріння почне тиснути на фундамент, з’являться тріщини в стінах. А ще — широка крона. У гарну погоду — тінь приємна, а під час бурі — гілки можуть падати на дах, машину чи паркан.
Ще одна цікава річ — листя. Воно виділяє фітонциди, які влітку можуть викликати втому чи навіть головний біль, якщо довго сидіти під деревом. Не дарма в народі казали: «Під горіхом не спи — недобрі сни насняться». Звісно, це більше про забобони, але досвідчені дачники й справді помічають: є щось таке у цьому дереві.
І ще: обережно з перезрілими чи почорнілими горіхами. Їх краще не їсти — можуть викликати отруєння, особливо якщо у вас чутливий шлунок.
Отже, висновок простий: якщо хочете посадити горіх — чудово! Але робіть це не ближче ніж за 8–10 метрів від будинку. Так буде і тінь, і врожай, і спокій. А дерево вам тільки «дякую» скаже — бо теж не любить тісноти.