Не секрет, що навіть найродючіша земля з часом виснажується. Особливо, коли рослини щосезону тягнуть із неї силу — на квіти, листя, корені, плоди. І тоді приходить пора пригостити їх тим, без чого неможлива справжня зрілість — калієм. Це елемент солодкості в кавунах, м’якості в картоплі, твердості в томатах. І його можна приготувати власноруч — так, як це робили ще пращури.
Чому калій важливий для рослин
Річ у тому, що калій відповідає за:
- потовщення клітинних стінок, отже — за міцність і стійкість рослини;
- накопичення цукрів — важливо для плодів та коренеплодів;
- стійкість до посухи та хвороб, зокрема грибкових;
- повноцінне цвітіння та зав’язь плодів.
І, зрозуміло, якщо його не вистачає — листя жовтіє по краях, краї скручуються, ріст гальмується, плоди дрібні й кислі.
Зола — класика калійного підживлення
Цей засіб не потребує ні реклами, ні зайвих слів. У кожного господаря після спалювання сухої трави, гілок або дров залишається скарб — деревна зола, яка містить до 30% калію (залежно від породи дерева), а також кальцій, фосфор, магній та мікроелементи.
Золу можна також вносити сухою — під час перекопування або в рядки перед посадкою, а можна поливати водним розчином.

Настій із бананової шкірки — сучасна “фішка”
Банан — справжнє калійне джерело, особливо шкірка. Там зосереджено до 40% калію, який легко вивільняється у воді.
Ось вам рецепт. Потрібно взяти 3–4 шкірки бананів й порізати, а тоді залити 2 л теплої води й настояти добу. Після того долити до 10 л води і поливати під корінь томатів, перцю, огірків, капусти, смородини.
Картопляні відходи
Цікаво, те, що зазвичай відправляється в компост, може ще послужити. Для цього необхідно висушити шкірки та перемолоти їх у порошок. Далі 2 столові ложки порошку настоюють у літрі гарячої води, а потім настій вносять під рослини, яким бракує сили до формування плодів.
Такий варіант містить менше калію, ніж зола чи банан, але діє м’якше й універсальніше.