Навіть городники з великим досвідом не завжди беруться садити болгарський перець, бо знають, що культура ця ой яка примхлива. У одних він взагалі не сходить, у інших росте, але не плодоносить, а в когось тільки жирують листя, а плоди якщо й виростають, то швидко псуються прямо на кусті. Але якщо знати пару простих речей, перець дасть такий врожай, що вистачить і на салати, і на закрутки.

Один з секретів, це місце посадки. Перець любить сонце і йому потрібно тепле, захищене від вітру місце, і дуже бажано, щоб там минулого сезону не росли ні томати, ні інші пасльонові, ні гарбузові. Грунт має бути не важкий, добре розпушений, а головне — не бідний, але й не перенасичений. Так, от такий перець капризний!

Другий момент — підживлення. Для перцю добре підходить розчин на основі калію і фосфору з невеликою кількістю азоту. На 10 літрів води додають столову ложку монофосфату калію і чайну ложку сечовини. Монофосфат швидко дає кущу все, що потрібно для цвітіння і зав’язування плодів, перець швидко стає щільний і м’ясистий. А азоту додається рівно стільки, щоб укріпити стебло і не викликати жирування куща.

Повторити підгодівлю можна через 10 днів, а ще через два тижні полити тільки монофосфатом, вже без азоту. Перець варто поливати тільки теплою водою, регулярно, але без застою. Вологий, але не заболочений, рихлий ґрунт, сонце, вчасне підживлення, і тоді рослина віддячить рясним і якісним врожаєм.